Член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики[3], голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі, голова міжфракційного депутатського об'єднання «Депутатська аграрна рада»[4][5].
Життєпис
Народився 13 липня 1983 року в смт Рокитне на Рівненщині.
З 2012 по 2014 рік був менеджером з логістики у ПрАТ «Птахофабрика Тернопільська».
З 2014 — заступник директора ПрАТ «Птахофабрика Тернопільська»[7].
У листопаді 2014 року, Андрій внаслідок сутички в Тернополі побив водія, що призвело до черепно-мозкової травми і операції потерпілого, за що був визнаний винним за нанесення умисного середньої тяжкості ушкодження та хуліганство. Андрій вдарив чоловіка під час конфлікту на дорозі. Богданець прокоментував подію у Facebook[8]: «Натрапив дорогою на людину, яка провокувала і ледь не стала винуватцем аварії за нашої участі. Зупинилися, почалася лайка. Під час словесної перепалки плюнув мені в обличчя».
Богданець провину визнав, тому у серпні 2016 року, за підсумками випробувального терміну, а також враховуючи участь в АТО, суд звільнив Богданця від обмеження волі строком 2 роки умовно[9]. Також, станом на 2019 рік, мав непогашений штраф за порушення ПДР, а також відзначився затримкою із сплатою аліментів[10][11][12][13].
У березні-квітні 2015 року служив в зоні АТО поблизу Слов'янська, Курахового та Пісків[14]. Напередодні виборів у ВРУ роздавав курячі яйця як благодійну допомогу.[1] 21 липня 2019 р. — обраний народним депутатом України IX скликання. В членстві депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Став членом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики[4].
21 липня 2019 р. — обраний народним депутатом України IX скликання. В членстві депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Став членом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики[4].
Громадсько-політична діяльність
Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності[7].
2014 — вступив до БПСМОП «СІЧ», підпорядкованого ГУ МВС України в місті Києві[6].
Брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції: в містах Слов'янськ, Дебальцеве, Курахове, учасник боїв в Піски Донецької області. Одержав статус учасника бойових дій.
Улітку 2019 року, під час виборчої кампанії кандидат від партії «Слуга народу» Андрій Богданець надав допомогу людям з інвалідністю у вигляді курячих яєць через ГО «Нескорені духом — особи з інвалідністю»[17].
21 липня 2019 року обраний народним депутатом України[18].
Підтримав законопроєкти, які прямо стосувалися передвиборчої програми:
10 вересня 2019 року Верховна Рада України прийняла законопроєкт Спрощення процедури імпічменту президента № 1012[19];
19 вересня 2019 року Верховна Рада України прийняла законопроєкт про внесення змін в законодавчі акти відносно реформи органів прокуратури № 1032[19];
31 жовтня 2019 року в парламенті прийняли законопроєкт відносно конфіскації незаконно отриманого майна № 1031[19];
3 грудня 2019 року Верховна Рада України була прийнята поправка № 1 до законопроєкту № 2116 "про внесення змін в Закон України «Про державне бюро розслідвань»[19].
11 грудня 2019 року у Верховній раді під час засідання комітету з агрополітики на Андрія Богданця був здійснений напад в результаті якого відбулася бійка. Серед нападників була група осіб у складі екс-депутатів ВО «Свобода»Едуарда Леонова та Ігоря Мірошниченка, які намагалися зняти з розгляду закон про ринок землі[20]. Після сутички Андрія було госпіталізовано з підозрою на струс мозку[21][22]. Того ж дня, столична прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом нападу на народного депутата Богданця[23].
Підтримав законопроєкт про відкриття ринку землі[12].
У червні 2020 поставив свій підпис під постановою про звільнення Авакова з посту міністра внутрішніх справ[24].
Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Публічне обговорення проєкту не проводилося.[25] Голосував проти включення до порядку денного законопроекта про збільшення фінансування ЗСУ[26]
