|
Разумков Дмитро Олександрович
Дмитро Олександрович Разумков (8 жовтня 1983 Голова Верховної Ради IX скликання з 29 серпня 2019[2][3] до 7 жовтня 2021[4]. Колишній член Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) з 6 вересня 2019 по 14 жовтня 2021 року[5][6]. Голова партії «Слуга народу» (27 травня — 10 листопада 2019)[7][8]. На виборах Президента України 2019 був головою виборчого штабу Володимира Зеленського. З 2006 по 2007 рік був помічником народної депутатки від Партії регіонів Валерії Матюхи[9]. Під час обрання Головою Парламенту отримав найбільшу за час існування Верховної Ради України підтримку народних депутатів: за його кандидатуру проголосувало 382 парламентарії. ЖиттєписНародився 8 жовтня 1983 року в Бердичеві[10] Житомирської області в родині комсомольського активіста, а згодом політика, помічника другого Президента України Леоніда Кучми, Олександра Разумкова й акторки театру Наталі Кудрі. Освіта1990—1998 — навчався в Бердичівській школі № 3. У 14-річному віці переїхав до Київа, де з 1998 по 2001 рік навчався в Київському ліцеї № 38. В 2007 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Шевченка за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини». В 2011 р. закінчив Національний університет державної податкової служби України за спеціальністю «Право»[11]. По словам самого Разумкова, володіє українською, російською і, трохи гірше, англійською мовами[12]. ДіяльністьЗ 2006 по 2007 рр. Дмитро Разумков був помічником народної депутатки від «Партії регіонів» Валерії Матюхи.[9]. 2006—2010 — був політтехнологом Партії регіонів, але заявляв, що не відіграв велику роль, не був головним політтехнологом з 2006 р., адже по віку і досвіду не міг ним бути[13]. Вийшов з партії, коли Віктор Янукович переміг на президентських виборах 2010 року[14]. У інтерв'ю ZIK за 2 квітня 2019 р. він пояснив, що ніколи не був політтехнологом Партії регіонів і не був у «молодих Регіонах». У липні 2007 року розпочав роботу у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України у Департаменті із забезпечення діяльності Міністра та Колегії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Після цього працював у Кабінеті Міністрів України. 2010—2014 — працював з Сергієм Тігіпком, з яким знався ще батько Дмитра ще з часів роботи у Дніпропетровському комсомолі і якого Олександр Разумков запропонував на посаду віцепрем'єра в уряд Павла Лазаренка. 2013—2014 — радник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації (Ніколаєнко Андрій Іванович)[15]. 2015—2019 — директор та керівний партнер консалтингової компанії Ukrainian Politconsulting Group[16]. Виборча кампанія 20199 жовтня 2018 був запрошений Іваном Бакановим[17] стати головою команди політтехнологів кандидата в Президенти Володимира Зеленського. З 2019 — головний радник з політичних питань та спікер виборчого штабу Зеленського[18]. З травня — 10 листопада 2019 — голова партії «Слуга народу»[19]. На парламентських виборах 2019 року був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу»[20]. Голова Верховної Ради29 серпня 2019 року став 14-м Головою Верховної Ради України[21], отримавши рекордний рівень підтримки — 382 голоси. З 2015 року почав регулярно з'являтися на медіазаходах і сторінках сайту «РИА Новости-Украина», редактором якого був Кирило Вишинський[22]. У грудні 2019 увійшов до рейтингу «100 найвпливовіших українців[23]» за версією журналу «Фокус», посівши 7-му сходинку. Член Національної інвестиційної ради (з 24 грудня 2019)[24]. У кінці серпня 2021 року зустрівся із Вселенським патріархом Варфоломієм[25]. Самостійна політична діяльність
Відставка з посади Голови ВРУ та створення власної політичної сили7 жовтня 2021 року відкликаний з посади Голови Верховної Ради України[26]. За відкликання Разумкова проголосували: «Слуга народу» — 215, «Батьківщина» — 20, «За майбутнє» — 19, «Голос» — 6, «Довіра» — 18, позафракційні — 6[27][28]. За словами самого Дмитра Разумкова, заступника голови парламенту Олени Кондратюк, інших парламентаріїв та деяких ЗМІ, відставка Разумкова суперечила законодавству про Регламент Верховної Ради України[29][30]. Також критично до рішення влади відправити голову у відставку з порушенням процедур висловилися різні міжнародні організації та політики. У Twitter Мелінда Харінг, заступник директора Atlantic Council — американський аналітичний центр, написала, що відставка голови призведе до більшої консолідації влади президента Зеленського, адже саме Дмитро Разумков наполягав на тому, щоб парламент працював за регламентом і міг сказати президентові «Ні»[31]. Депутат Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель також у твіттері висловилася на підтримку Разумкова із засудженням порушення процедури відставки голови[32]. Причиною відставки її ініціатор лідер партії Слуга народу Олександр Корнієнко назвав розбіжність інтересів голови та партії. Наступником Разумкова став перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук[33]. 27 листопада 2021 р. Разумков заявив, що буде балотуватися в Президенти України[34]. На початку лютого 2022 року було відкрито перший офіс «Команди Разумкова» від депутатської групи «Розумна політика» — у Харкові[35]. До повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого 2022 рейтинг Разумкова протягом кількох місяців виріс, на січень 2022 він складав 5,2 % (8 місце серед опитаних щодо виборів Президента України 2024)[36]. Натомість, після вторгнення рейтинг Разумкова складав 1,2 %[37]. «Розумна політика»Пізніше, у жовтні 2021, в інтерв'ю проросійському телеканалу НАШ Разумков заявив[38], що не приєднуватиметься до інших партій у Раді. 8 листопада 2021 року оголосив про створення у Раді міжфракційної депутатської групи «Розумна політика»[39]. 8 листопада 2021 Разумков оприлюднив список з 25 депутатів, які увійшли з ним у депутатське об'єднання «Розумна політика»[40]. До депутатського об'єднання увійшло 19 депутатів від «СН», 2 від «Батьківщини», 2 — міжфракційні і два мажоритарники. Команда Разумкова24 січня 2022 року представив громадську організацію «Команда Разумкова»[41]. РодинаОдружений. Виховує двох синів — Олександра та Олексія.[42] Дружина — Юлія Чайка, донька колишнього міського голови Миколаєва Володимира Чайки, відомого як «мер-рекордсмен», що пробув на цій посаді чотири терміни[43]. Рідний брат Юлії — Владислав Чайка — зареєстрований кандидатом на пост мера Миколаєва від партії «Опозиційна платформа — За життя» на місцевих виборах в Україні 2020 року[44]. Батько — Олександр Разумков, колишній перший помічник Президента України Леоніда Кучми. З 1997 по 1999 рік був заступником Секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Коли народився Дмитро, батько працював у Дніпропетровському обласному комітеті ЛКСМУ та в ідеологічному відділі Центрального комітету ЛКСМУ. Мати — Наталія Кудря, акторка Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. Народна артистка України. Дмитро має рідного брата по батьку — Гліба, з яким жодного разу не бачився. Гліб народився у 1998 році у цивільному шлюбі Олександра Разумкова з головним редактором «Дзеркала тижня» Юлією Мостовою. Гліба всиновив Анатолій Гриценко, який побрався з Мостовою у 2003 році.[45] Громадянська позиціяРазумков у публічному спілкуванні послуговувався[46] російською мовою[14][47]:
Вважає, що питання мови «не на часі, поки в країні триває війна». На початку лютого 2021 року Разумков не підтримав ні введення санкцій проти проросійського депутата з партії ОПЗЖ Тараса Козака, ні закриття його телеканалів NewsOne, ZIK та 112[48]. Тодішній спікер Верховної Ради заявив, що таке рішення порушує Конституцію України[49], де санкції можуть бути застосовані тільки у випадку наявності іноземного громадянства власників інформаційних медіа, коли Медведчук і Козак — громадяни України[50], а, також, Разумков наголосив, що закон має бути одним для всіх ЗМІ[51]. Примітки
Посилання Вікіцитати містять висловлювання від або про: Разумков Дмитро Олександрович
Інтерв'ю
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
