Заснований у 1959 році, Туніський національний флот на-початку формувався за рахунок французької допомоги, як технічної, так і навчально-консультативної. Першими бойовими одиницями ВМС Тунісу стали декілька невеликих патрульних кораблів[2].
Військово-політичне керівництво Тунісу, враховуючи значну протяжність своїх морських кордонів, що перевищує 1300 кілометрів, приділяло велику увагу зміцненню національних ВМС. При цьому воно також виходило зі стратегічної важливості географічного положення країни на перетині морських шляхів з Європи та Америки в країни Сходу та Азії. 22 жовтня1973 року на набережній Почесного Легіону в Бізерті відбулася церемонія передачі ВМС Тунісу американськогоескортного есмінця«Томас Дж. Гері» (DE-326), який став флагманом туніського флоту — фрегатом «Президент Бурґіба» (виключений зі складу флоту і списаний після пожежі 16 квітня1992). США передали Тунісу також два базових тральщики і декілька торпедних і патрульних катерів. Однак, більшість одиниць флоту були фізично і морально застарілими, придатними тільки для патрулювання прибережних територіальних вод[2].
ВМС Тунісу є самостійним видом збройних сил, очолюваним штабом ВМС, і підпорядковані міністерству національної оборони. Начальник штабу ВМС — командувач відповідає за бойову та мобілізаційну готовність флоту, організацію бойової підготовки, політико-моральний стан особового складу і виконання планів будівництва та модернізації ВМС. Флот здатний виконувати покладені на нього завдання як самостійно, так і у взаємодії з іншими видами збройних сил.
Перед національними ВМС стоять завдання: У воєнний час:
недопущення проникнення в країну терористів, транспортування зброї та наркотиків;
припинення незаконної імміграції в Італію, на Мальту і інші країни Середземномор'я тунісців і африканців;
контроль за риболовством і дотриманням квот на видобуток морепродуктів в природоохоронних зонах, відведених під ці цілі спільною тунісько-італійською угодою;
участь у гідрографічних роботах з уточнення рельєфу морського дна і континентального шельфу.
Основними тактичними підрозділами ВМС Тунісу є дивізіони, що знаходяться в підпорядкуванні начальників військово-морських районів (Бізерта, Келібія, Сфакс). ВМС Тунісу не мають власної авіації. При необхідності підтримку морякам і морській піхоті можуть надати військово-повітряні сили. Для допомоги флоту використовуються вертольоти ВПС. Вони можуть брати участь як у пошуково-рятувальних, так і в протичовнових операціях[3].
