Вільгельм Адам

Вільгельм Адам
Wilhelm Adam
Народження	15 вересня 1877(1877-09-15)[1][2][3] Ансбах, Баварське королівство, Німецький Райх
Смерть	8 квітня 1949(1949-04-08)[2][3] (71 рік) Ґарміш-Партенкірхен, Верхня Баварія, Баварія
Поховання	Mittenwald cemeteryd
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	залізничні війська інженерні війська піхота
Освіта	Баварська військова академія
Роки служби	1897–1938 1939–1943
Звання	Генерал-полковник
Командування	7-й військовий округ 7-й армійський корпус Truppenamt
Війни / битви	Війни та битви (див.): Перша світова війна: Західний фронт Друга світова війна:
Нагороди
Вільгельм Адам у Вікісховищі

Вільгельм Адам (нім. Wilhelm Adam; нар. 15 вересня 1877, Ансбах, Королівство Баварія — пом. 8 квітня 1949, Гарміш-Партенкірхен, Баварія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту (1939). Начальник військового управління Веймарської республіки (1930—1933) (нім. Truppenamt). В молоді роки проходив службу в інженерних військах. У часи Першої світової війни бився на Західному фронті. Після війни проходив службу у збройних силах Веймарської республіки. Командував дивізією, корпусом, округом. З 1938 року у відставці, вдруге покликаний до армії напередодні Другої світової, але активної участі у війні не брав.

Вільгельм Адам народився 15 вересня 1877 року в баварському місті Ансбах у родині торговця Теодора Ігназія Адама та дружини Марії Маргарети Енгерер. 1897 році після завершення гуманістичної гімназії, поступив на військову службу волонтером у залізничний батальйон баварської армії. 1899 році йому присвоєне звання лейтенант. З вересня 1902 року проходив службу в баварському телеграфному батальйоні. З 1907 по 1910 року Адам проходив навчання у Баварській військовій академії, що дало йому кваліфікацію для отримання посади в Генеральному штабі.

З 1912 і до початку Першої світової війни командир саперного взводу та інженерної роти 3-го Баварського інженерного батальйону.

З початком війни у складі батальйону гауптман Адам брав участь у бойових діях на Західному фронті в Лотарингії та у Франції. Пізніше він служив у різних дивізійних та армійських штабах. У грудні 1917 року його підвищили в майори. В останні місяці війни командир 17-го Баварського інженерного батальйону. Адам був нагороджений кілька разів під час війни, в тому числі обома ступенями Залізного хреста.

Після закінчення війни та розпаду Німецької імперії Адам служив на різних посадах у Рейхсвері, на посадах, як-то офіцер зв'язку при Баварському військовому міністерстві та командир піхотного батальйону 20-го піхотного полку. З 1 жовтня 1925 року начальник штабу 7-ї дивізії, а з 1 квітня 1928 року — командир 19-го піхотного полку Веймарської республіки.

1 жовтня 1930 року генерал-майор Вільгельм Адам був призначений Начальником військового управління (Truppenamt — прихований орган військового управління збройними силами Веймарської республіки — аналог Великого Генерального штабу, забороненого Версальським мирним договором). 1 грудня 1931 року йому присвоїли звання генерал-лейтенант.

1 жовтня 1933 року генерала Адама призначили командиром 7-ї піхотної дивізії, по-суті баварська армія в мініатюрі, та одночасно командувачем військами VII військового округу. 1935 році у рамках ремілітаризації, розпочатої нацистами після приходу Гітлера до влади, Адам отримав звання генерала від інфантерії і посаду командувача VII корпусу. З 1 жовтня того ж року він прийняв керівництво над новоствореної Військової академією вермахту, що означало для нього опалу після інциденту коли він виступив з критикою свого начальника, військового міністра Вернера фон Бльомберга.

Весною 1938 року його перевели на посаду командувача 2-ю групою армій в Касселі навесні 1938 року що стало його останнім призначенням. У жовтні 1938 року, після Судетської кризи, подав рапорт на звільнення. 10 листопада 1938 році він був звільнений з дійсної військової служби і 31 грудня 1938 року вийшов у відставку у званні генерал-полковника.

26 серпня 1939 року Адам був знову покликаний на службу, але ніяких великих посад він не посідав. 1943 остаточно залишив військову службу.

8 квітня 1949 року Вільгельм Адам помер у Гарміш-Партенкірхені, у віці 71 року.

• Медаль принца-регента Луїтпольда (22 березня 1905)
• Залізний хрест 2-го класу (22 вересня 1914)
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами (11 листопада 1914)
• Залізний хрест 1-го класу (18 травня 1915)
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами (29 травня 1916)
• Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки)
• Орден Заслуг (Чилі), великий офіцерський хрест
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Орден Заслуг (Угорщина), великий хрест

• Ріхард Руофф
• Вільгельм Адам (полковник)
• Конрад Альбрехт
• Йоганнес Фріснер
• Франц Ксавер Шварц

Виноски

Джерела

• Friedrich-Christian Stahl: Generaloberst Wilhelm Adam. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Band 1. Primus, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-083-2, S. 1-8.
• Gerd F. Heuer: Die Generalobersten des Heeres. Inhaber höchster deutscher Kommandostellen. Moewig, Rastatt 1988, ISBN 3-8118-1049-9, S. 1-8.
• Fritz von Siegler: Adam, Wilhelm. В: Neue Deutsche Biographie (NDB). Том 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, S. 53 f.
• Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

• Char.Generaloberst Wilhelm Adam. на geocities.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 11 березня 2012. (англ.)
• Adam, Wilhelm [Архівовано 10 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Adam, Wilhelm [Архівовано 15 серпня 2019 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-полковника Адама(англ.)