Гаянці
Гаянці походять від багатьох різних народів та культур, зокрема від індіанців, індійців та африканців, та меншою мірою від китайців та європейців. Станом на 2012: 39,8 % — індо-гаянці, 30,1 % — афро-гаянці, 19,9 % — змішаного походження (здебільшого даґла[en]), 10,5 % — індіанці, 1,5 % — решта (китайці та європейці, як-от португальці). Гаяна розташована у північного берега Південної Америки, знаходиться у карибському регіоні та в минулому належала до Британської Вест-Індії. За культурою населення Гаяни подібне до населення Суринаму та розташованих неподалік Карибських островів, як-от Тринідаду і Тобаго, попри те, що Гаяна не є островом у Карибському морі[5]. У гімні Гаяни у третьому куплеті Гаяна описується, як «Одна земля шести народів»[6]; вважається, що це шість народів, з яких історично складалось населення країни: африканці, індійці, китайці, португальці, європейці та індіанці[7]. ДемографіяІндіанці Гаяни не є монолітним народом, серед них є різні окремі племена та народи. Наприклад, такі народи, як варао, локоно, кариби, вапішана[8]. Європейці припливли до Гвіани, бо шукали у Новому світі золото, та із часом заселили та колонізували як Гаяну, так і Америку в цілому. Спочатку нідерландці, а потім англійці, що керували колонією, хоч і складали завжди меншість населення країни, але мали значний культурний вплив. Також у регіоні були присутні французи та іспанці[9]. Клімат Гаяни підходить для вирощування цукрової тростини, та для її вирощування бракувало робочої сили європейців та індіанців, тому для роботи на плантаціях було завезено рабів з Африки. Висока смертність і мала народжуваність рабів на плантаціях компенсувалась ввезенням ще більшої кількості рабів, допоки работоргівля не була заборонена у 1838 році[10]. Для примусової роботи також ввозились португальці та китайці[11], проте більшість таких робочих прибула з Індії. Строкатість населення країни є як приводом для національної гордості, так і викликом — конфлікти на расовому підґрунті викликали значне соціальне напруження. Расизм у Гаяні також виникає через розподіл труда, бо власники плантацій прагнули побудувати стратифіковане суспільство та обмежити кількість тих, хто претендує на місце у вищих прошарках суспільства. Багато сегментів суспільства розподілені за расою, як, наприклад релігія, політика та навіть виробництво[10]. МоваНа культуру Гаяни значною мірою вплинули європейці, що володіли колонією: спочатку нідерландці та французи, згодом британці. Гаяна, що в часи правління британців була відома, як Британська Гвіана, здобула незалежність від Великобританії в 1966 році, та в 1970 стала республікою. Внаслідок 170 років влади Великобританії над колонією, тепер Гаяна вважається частиною англомовного світу, та є однією з англомовних карибських держав (разом із Барбадосом, Ямайкою, та іншими). Хоч Гаяна ще вважається і єдиною англомовною країною Південної Америки, більшість людей між собою говорять гаянською креольською мовою. Літературна англійська мова, а саме її британський варіант, використовується у бізнесі та освіті, та зазвичай нею говорять представники вищих верств населення.[12] Див. такожПримітки
|