Дзінґаса

Дзінґаса яп. 陣笠
Топпай дзінґаса
Тип	Шолом
Походження	Японія
Характеристики
Дзінґаса у Вікісховищі

Дзінґаса (яп. 陣笠 (じんがさ), МФА: [d͡ʑingasa], «бойовий капелюх») — тип японських шоломів, що походять від головного убору каса.

Дзінґаса з'явився на початку 12-го століття, але увійшов у загальне користування в період Сенґоку. Особливу ж популярність дзінґаса набула у середині та наприкінці періоду Едо.

Використовувався різними верствами населення Японії, від самураїв до простого народу. У самураїв дзінґаса не тільки виконував функцію шолома, але також показував соціальний статус, приналежність до клану. У простих самураїв дзінґаса була чорного кольору, у більш заслужених — червоного, у високопоставлених даймьо — золотого.

З введенням вогнепальної зброї особливого поширення дзінґаса набув у асіґару, в якості офіційного військового однострою^[1]. У асіґасу дзінґаса зазвичай була залізна, рідше шкіряна з елементами тканини широко^[2].

Зазвичай дзінґаса робився з металу або висушеної шкіри, покривався лаком та часто мав форму правильного конуса. Дзінґаса міг також бути зроблений з паперу, дерева або бамбуку. Металевий шолом мав різні форми і, як правило, був зроблений з однієї металевої пластини. Вони могли бути гладкими, але часто покривалися карбуванням.

Відмінною особливістю дзінґаса була мала висота і дуже широкі поля шолома. При цьому криси (відігнуті краї шолома) і тулія (верхньої частини шолома) були одним цілим, а часто і не відрізняються один від одного. Зсередини шолом підкладався маленькою подушечкою дзабутон і прив'язувався двома ремінцями за петлі. Для захисту від сонця і дощу до обода дзінґаса кріпилася тканина, яка спадала на плечі, іноді прикріплювали кольчугу^[3]. Дзінґаса була більше розрахована на захист від сонячного світла та опадів, ніж від холодної зброї.

Часто дзінґаса були прикрашені мон (родинними знаками), що показували кланову приналежність. У самураїв нищих рагів дзінґаса був чорного, у середнього — червоного, у даймьо — золотого кольору.

Варіацією конічного шолома був шолом бадзьо виконаний у стилі сінґен, названий так на ім'я Такеди Сінґена.

Виділяють кілька типів дзінґасу.

• Топпай дзінґаса — конічні або пірамідальні за формою, використовувались асіґару.
• Ітімондзьо чи хіра дзінґаса — мають плоску форму з невеликим піднесенням тулії.
• Бадзьо дзінґаса — шоломи-капелюхи для верхової їзди, з грибоподібною тулією, іноді з піднятими спереду крисами.
• Нірайма дзінґаса — легкий шолом, зшитий з двох однакових частин.
• Утідасі дзінґаса — дуже схожий на ітімондзьо тип.

• Сандоґаса

• Oscar Ratti, Adele Westbrook: Secrets of the samurai. A survey of the martial arts of feudal Japan. Tuttle Publishing, Rutland VT 1991, ISBN 0-8048-1684-0, S. 219.
• Stephen R. Turnbull: Samurai armies, 1550—1615 (= Men-at-arms Series.). Colour Plates by Richard Hook. Verlag Osprey Publishing, 1979, ISBN 0-85045-302-X.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дзінґаса

• Jingasa Samurai Hats(англ.)
• Jingasa making (陣笠) на YouTube(англ.)