Дуганов Григорій Іванович
Григорій Іванович Дуганов (рос. Григорий Иванович Дуганов; нар. 20 квітня 1923[1], с. Червона Дубрава, Тульська губернія, РРФСР — пом. 1986) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника. Майстер спорту СРСР (1949). Роки війниУ Червоній Армії з 11 грудня 1941 року. Учасник Німецько-радянської війни, сержант. З 25 липня 1942 року по 15 травня 1943 року брав участь у бойових діях на Донському і Сталінградському фронтах, з 26 березня по 5 травня 1945 року — на Білоруському фронті. Мав декілька поранень, в тому числі й важке. 12 травня 1945 року нагороджений орденом Червоної Зірки[2]. Опис подвигу з нагородного листа:
6 квітня 1985 року, до 40-річчя перемоги у Німецько-радянській війні, був нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня. Клубна кар'єраУ 1949 році виступав за московські «Крила Рад». 18 лютого 1949 року був прийнятий у команду майстрів московського «Торпедо»[3]. У складі «автозаводців» зіграв 21 матч у класі найсильніших команд і став володарем Кубка СРСР 1949 року. 8 лютого 1951 року був звільнений з команди «Торпедо» в зв'язку з відходом у Радянську армію. Службу проходив у футбольному клубі ВМС. Після розформування команди ВМС виступав за горьківське «Торпедо»[3]. У складі команди з міста Горький у 1954 році завершив кар'єру футболіста[4]. Кар'єра тренераПісля завершення кар'єри гравця тренував команди класу «Б». У 1956 році очолив ростовське «Торпедо», яке в 1958 році змінило назву на «Ростсельмаш»[5]. Працюючи тренером у Ростові взяв участь у становленні Віктора Понєдєльніка[3][6]. З червня 1959 року по 24 липня 1960 роки тренував полтавський «Колгоспник»[7][8]. У вересні 1960 року змінив Лева Майстерового на посаді наставника сталінградського «Трактора»[9]. У 1961-1962 роках тренував кіровоградську «Зірку»[10]. У 1962 році спершу був помічником головного тренера пензенського «Зеніту» Юрія Чайка, а завершував сезон виконуючим обов'язки головного тренера[11]. Пізніше працював тренером таких футбольних клубів як дзержинська «Хвиля» (1963), армавірського «Торпедо», кемеровського «Кузбасу» (1967), курського «Трудові резерви» (1968-1969), оренбурзького «Локомотива» (1970), таганрозька «Торпедо» (1971)[12]. Помер у 1986 у віці 63 років СтатистикаКлубна
Примітка: знаком * відзначені колонки, дані в яких можливо більше зазначених. ДосягненняКомандні
Відзнаки
Примітки
Посилання
|