Ернест Реншоу
Джеймс Ернест Реншоу (англ. James Ernest Renshaw; 3 січня 1861, Лемінгтон, Ворікшир — 2 вересня 1899, Беркшир) — британський тенісист, переможець Вімблдону в одиночному і п'ятиразовий переможець парному розрядах. Брат-близнюк та основний суперник в боротьбі за титули Вільяма Реншоу. БіографіяНародився 3 січня 1861 року у Лемінгтоні в родині Джеймса та Еллен Реншоу, і був на 15 хвилин старше свого брата-близнюка Вільяма. Освіту здобув у Челтенхемському коледжі[en].[1] Помер Ернест Реншоу в місті Волтхем Сент Лоуренс[en], недалеко від Туайфорда в Беркширі, 2 вересня 1899 року у віці 38 років від отруєння карболовою кислотою. Хоча було проведено розслідування, але встановити, чи прийняв тенісист отруйну сполуку навмисно, або ж усе сталося випадково, так і не вдалося[2][1]. 1983 року — приєднався до свого брата в Міжнародному залі тенісної слави. Спортивна кар'єраУперше виступив на Вімблдоні у 1880, й одразу ж дійшов до чвертьфіналу, де в чотирьох сетах зазнав поразки від Едварда Вудхауза. За свою кар'єру на цих змаганнях здобув лише одну перемогу в одиночному розряді (1888 року Ернест у Челендж-матчі здолав у трьох партіях їхнього з братом найбільш серйозного суперника, Герберта Лофорда). Проте він ще чотири рази грав у фіналі, де тричі програвав своєму братові й один раз — Герберту Лофорду. Також у парі братом Ернест п'ять разів перемагав на Вімблдонського кортах у парному розряді (1884, 1884, 1886, 1888, 1889; цей рекорд невдовзі був перевершений братами Догерті). З інших турнірів в одиночному розряді Ернест Реншоу чотири рази вигравав Відкритий чемпіонат Ірландії (1883, 1887, 1888, 1892), і один раз — кубок Prince's club у Лондоні. У чоловічому парному розряді разом з Вільямом він перемагав на Чемпіонаті Ірландії також чотири рази (1881, 1883, 1884, 1885) [3], у змішаному парному розряді — один раз, 1887 року, разом з 16-річною Лотті Дод[3]. Крім того, Ернест разом з братом завоював три титули на Чемпіонаті Оксфордського університету в чоловічому парному розряді[4] (1880, 1881, 1884; турнір був відкритий для всіх охочих). Востаннє брати Реншоу взяли участь у змаганнях на Вімблдоні у 1893 році, але, вони повинні були грати один проти одного вже в першому колі і Вільям відмовився від боротьби. Ернест не зміг скористатися своїм шансом та програв у другому колі, з рахунком 6-1, 5-7, 1-6, 6-4, 3-6, ірландцеві Гарольду Махоні. Фінали турнірів Великого шоломаОдиночний розряд (1–4)
Парний розряд (5 перемог)
Історія виступів на турнірах Великого шлему
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.
Для турнірів з раундом виклику: (WC) виграв; (CR) програв у раунді виклику; (ФA) досягнув фіналу всіх охочих (OF) тільки серед членів Французького клубу
Див. такожПримітки
Література
Посилання
|