Жуан Батіста да Сілва (порт. João Batista da Silva, 8 березня 1955, Порту-Алегрі) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника.
Виступав, зокрема, за «Інтернасьйонал», «Греміо» та «Палмейрас», а також національну збірну Бразилії.
Ігрова кар'єра
Народився 8 березня 1955 року в місті Порту-Алегрі. Вихованець футбольної школи клубу «Інтернасьйонал». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1973 року в основній команді того ж клубу, в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 72 матчах чемпіонату. За цей час тричі виборював титул чемпіона Бразилії та став 5-разовим чемпіоном штату Ріу-Гранді-ду-Сул.
У сезоні 1982 році Батіста виступав за «Греміо», а наступного — за «Палмейрас», там він провів тільки 14 ігор і поїхав до Італії, ставши гравцем столичного «Лаціо». Там бразилець став основним гравцем, але 1985 року римляни вилетіли з Серії А, після чого Батіста перейшов в іншу вищолігову італійську команду «Авелліно», в якій провів сезон 1985/86.
Пізніше Батіста недовго пограв за португальський «Белененсеш», а завершив ігрову кар'єру на батьківщині у команді «Аваї», за яку виступав протягом 1988—1989 років і став чемпіоном штату Санта-Катаріна у 1988 році.
По завершенні кар'єри гравця працював телекоментатором на каналах RBS TV, Sportv і Globosat[2].
Виступи за збірну
Батіста був у складі олімпійської збірної, яка виграла золоту медаль на Панамериканських іграх 1975 року в Мехіко і була учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1976 року у Монреалі[3][4].
1978 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії.
У складі збірної був учасником двох чемпіонатів світу — 1978 року в Аргентині, на якому команда здобула бронзові нагороди, та чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, де разом з командою здобув «срібло». При цьому на першому турнірі Батіста був основним гравцем і зіграв усі 7 ігор, а на другому був запасним гравцем провів тільки 1 гру, замінивши у складі Зіко, проти Аргентини. Тим не менш саме тут півзахисник найбільше запам'ятався, оскільки отримав удар від Дієго Марадони, після якого аргентинський форвард був вилучений з поля[5].
Також виступав з командою на розіграші Кубка Америки 1979 року, на якому команда здобула бронзові нагороди, та Мундіаліто у 1981 році, ставши фіналістом змагань. На турнірах зіграв 4 і 3 матчі відповідно.
Статистика виступів
Статистика виступів за збірну
