Музей «Зелене склепіння» (нім.Grünes Gewölbe) — знаменита колекція коштовностей в Дрездені, колишня князівська скарбниця Веттінів, що охоплює період від Ренесансу до класицизму. Назва найбагатшої колекції коштовностей в Європі походить від колон Залу коштовностей «Pretiosensaal» (від лат.pretios — цінний), що мали малахітово-зелений колір, а зараз закриті дзеркалами.
Музей «Зелене склепіння» входить до складу Державних художніх зібрань Дрездена і є їхнім історичним ядром, з якого виділилися окремі музейні колекції, наприклад, Фізико-математичний салон та Збройова палата.
Колекція демонструється у двох постійних експозиціях — «Історичне зелене склепіння» та «Нове зелене склепіння» , що розташовані в західному крилі дрезденського палацу-резиденції.
Частина приміщень дрезденської резиденції, де зараз розміщується скарбниця, ще в XVI ст. носили назву «таємне сховище» . Тут зберігалися цінні предмети і виготовлялося їхнє обрамлення, але для публіки колекція була закрита. Ці приміщення вважалися найбільш безпечними у випадку пожежі.
Саксонськийкурфюрст та король ПольщіАвгуст Сильний в 1723—1729 роках велів облаштувати в 9 залах кунсткамеру, де відвідувачі в оточенні барокової архітектури могли ознайомитися з художніми експонатами та раритетами, зібраними ним та його попередниками. Під час будівельних робіт до старих приміщень «Зеленого склепіння» було приєднано 8 додаткових кімнат. Архітектурний проект скарбниці виконав Маттеус Даніель Пеппельманн, автор Цвінгера, внутрішнє оформлення було доручено Ремону Лепла (Raymond Leplat). У цьому вигляді «Зелене склепіння» збереглося аж до XX століття. Тож музей може претендувати на звання найдавнішого музею світу, яке зараз неофіційно носить Британський музей.
З 1959 року до початку 2004 року експозиція «Зеленого склепіння» тимчасово розташовувалася в дрезденському Альбертінумі. 7 вересня2004 р. відкрилися 10 виставкових залів «Нового Зеленого склепіння» на другому поверсі західного крила палацу-резиденції.
1 вересня2006 року після реконструкції відкрилося «Історичне Зелене склепіння», що займає 2000 кв.м. на першому поверсі палацу. Інтер'єри було відновлено за збереженими документами 1733 р. і максимально відтворюють оригінальний вигляд скарбниці Августа Сильного. На своє історичне місце повернулося понад 3000 експонатів. Тільки відновлення історичного оформлення стін обійшлося земліСаксонія в 13 млн євро, а загальна сума видатків на реставрацію «Зеленого склепіння» становила 45 млн євро.
2007 року, у перший рік після реставрації, «Зелене склепіння» відвідали 460 тисяч осіб.
25 листопада 2019 року всесвітньо відому скарбницю пограбували невідомі. За даними МВС Саксонії, сума збитку оцінюється приблизно в мільярд євро. Зловмисники, яким удалося втекти, пошкодили електропостачання, проникли до скарбниці через вікно, звідки забрали коштовності, але залишили великі предмети, на кшталт, ваз і картин.[2](докладніше див. пограбування музею «Зелене склепіння»).
Експозиція
У колекції саксонських курфюрстів та королів налічується більше 4000 унікальних витворів мистецтва. У нових залах «Зеленого склепіння» представлено майже 1100 предметів ювелірного мистецтва, близько 3000 предметів знаходяться в експозиції історичних залів. Зважаючи на обмеженість площ в експозицію музею включено лише найвідоміші та найцінніші шедеври ювелірної справи.
На відміну від експозиції в «Новому Зеленому склепінні» на другому поверсі музею, де в центрі уваги знаходяться самі предмети мистецтва, в історичних залах «Зеленого склепіння» інтерес для відвідувачів становлять і самі розкішні інтер'єри.
Фігурна композиція «Палацовий прийом в Делі у день народження Великого МоголаАурангзеба» відображає уявлення європейських монархів про пишність палацу Могула. Ні Август Сильний, ні Дінглінгер ніколи не були в Індії, тому твір створювався виключно на основі оповідей. Після довгої та клопіткої роботи в період з 1701 до 1708 року з'явилася настільна композиція мініатюр розміром 58 см х 142 см х 114 см, що складається з 137 людських фігур, а також тварин, прикрашених 5 223 діамантами, 189 рубінами, 175 смарагдами, одним сапфіром і 53 перлинами. Цей шедевр обійшовся саксонському курфюрсту в 58 485 рейхсталерів, що становило на ті часи річний дохід цілої тисячі чиновників. «Палацовий прийом» з 2004 року розміщується в експозиції нових залів «Зеленого склепіння».
Обеліск Августа (лат.Obeliscus Augustalis) створений в період з 1719 по 1721 роки. Це складний у виконанні картуш заввишки близько 2,3 м з овальним зображенням Августа Сильного в центрі. У його композиції налічується 240 гем та камей, оброблених каменів та скульптур, покритих золотою емаллю. Його вартість на момент виготовлення прирівнювалася до вартості барокового палацу.
Купальня Діани — декоративна чаша зі скульптурним зображенням римської богині. Чаша з халцедону в золотій оправі висотою 38 см була створена 1705 року й прикрашена перлами, діамантами, емаллю, орнаментом на сріблі та сталі та скульптурними зображеннями тварин. Основа вази виконана у формі емальованої голови оленя.
Золотий кавовий сервіз , що був виготовлений у 1697–1701 роки. Для його створення використовувалися такі матеріали, як золото, срібло, емаль, слонова кістка та близько 5600 діамантів. Сервіз оцінювався на 50 000 талерів — еквівалент палацу. Експонується в нових залах «Зеленого склепіння».
Окрім творів придворних ювелірів у «Зеленому склепінні» представлені унікальні шедеври мистецтва. Частину з них було подаровано саксонському курфюрсту європейськими монархами:
Дрезденський зелений діамант на 41 карат — один з найбільших діамантів у світі. Припускають, що він був виявлений в Індії. Своїм унікальним зеленим кольором зобов'язаний природній радіоактивності.
Вишнева кісточка , на якій вирізано 185 портретів. Цей витвір мистецтва було створено 1589 року з використанням лупи. Вишнева кісточка оправлена в дорогу сережку. Фактично можна розрізнити принаймні 113 осіб.
Гарнітури ювелірних прикрас в «Зеленому склепінні» утворюють найбільшу колекцію коштовностей Європи і є уособленням величі абсолютизму. Найраніші з них було виготовлено ще для Августа Сильного. Проте більша частина ювелірних прикрас увійшла в колекцію пізніше та відображає різні модні тенденції того часу. У колекції в залежності від використовуваного матеріалу виділяється шість різних стилів. З благородних каменів використовувалися сапфіри, карнеоли, діаманти, рубіни та перли.
Gerhard Glaser: Das Grüne Gewölbe im Dresdner Schloss. in: Sächsische Heimatblätter 52(2006)4, S. 286-305
Dirk Syndram, Jutta Kappel, Ulrike Weinhold: Die barocke Schatzkammer. Das Grüne Gewölbe zu Dresden. Staatliche Kunstsammlungen Dresden, Deutscher Kunstverlag, München/ Berlin 2006, ISBN 3-422-06643-8.
Dirk Syndram: Prunkstücke des Grünen Gewölbes zu Dresden. 5. Auflage. Seemann, Leipzig 2006, ISBN 3-86502-150-6.