Золотий м'яч 2002 року — 47-ме щорічне вручення нагороди найкращому футболісту європейського клубу (незалежно від національності), за підсумками опитування від журналу «Франс Футбол».
Процедура голосування
Починаючи з 1995 року в число претендентів на «Золотий м'яч» входили, не тільки представники Європи, але й інших континентів, які виступали у європейських чемпіонатах. Перед проведенням опитування журналістами «Франс Футбол» був складений попередній список із 50 претендентів на нагороду.
Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Переможець максимально міг отримати 260 очок.
Результати голосування були опубліковані 17 грудня 2002 року в журналі France Football (№ 2958).
Друге місце посів захисник збірної Бразилії та мадридського «Реалу» Роберто Карлос, який окрім перемоги на чемпіонаті світу, також став переможцем Ліги чемпіонів УЄФА.
Вдруге поспіль третє місце посів воротар збірної НімеччиниОлівер Кан, який був визнаний найкращим гравцем чемпіонату світу.
Роналду став першим неєвропейцем, який виграв «Золотий м'яч» щонайменше двічі (загалом вісім таких футболістів).
Роналду здобув свій другий трофей через 5 років після першої перемоги. Бразильський футболіст перевершив на той час досягнення Франца Бекенбауера (1972—1976 роки) та Марко ван Бастена (1988—1992 роки), у яких між першою та останньою нагородою проміжок у 4 роки.
Найбільшу кількість перших місць зібрав Роберто Карлос — 23 рази, а володар трофею — лише 16 разів.
Роналду переміг завдяки кількості попадань в п'ятірку найкращих. За його конкурента віддали свої голоси 35 респондентів, а в п'ятірку (якщо не враховувати перші місця) Роберто Карлос попадав ще 12 разів (проти 29 у Роналду).
Лідером за кількістю футболістів, які фігурували в опитуваннях щотижневика «Франс Футбол» був «Ювентус» — 36 гравців, мадридський «Реал» представляли 33 гравці, «Манчестер Юнайтед» — 29, «Мілан» — 28, «Барселону» — 26, «Аякс» та «Інтернаціонале» — по 20, «Баварію» та Ліверпуль" — по 17, «Лаціо» — 14, «Кельн» — 13, київське «Динамо» та марсельський «Олімпік» — по 12, «Арсенал» та «Бенфіку» — 11, «Андерлехт» та «Црвену Звезду» — по 10 футболістів.
Вперше в опитуваннях були згадані футболісти 2 клубів — «Ланса» та «Баєр 04». Загальна кількість клубів чиї представники потрапляли в загальний залік опитувань досягла 184.
Загалом 593 згаданих в анкетах гравців за історію проведення опитування представляли 43 країни. Лідерами за кількістю таких футболістів були Німеччина — 55, Італія — 52 та Англія — 51 гравець. У десятку лідерів також входили Франція — 45, Іспанія — 35, Нідерланди — 34, СРСР — 29, Югославія — 25, Швеція — 22, Португалія — 19 гравців.
Франц Бекенбауер також залишався лідером за кількістю потраплянь у 10-ку найкращих — 11 разів, за ним розташовувалися Мішель Платіні та Йоган Кройф — по 9, Еусебіу, Джанні Рівера та Герд Мюллер — по 8, Боббі Чарлтон та Карл-Гайнц Румменігге — по 7 разів.
Рівалдо п'ятий рік поспіль потрапляє у десятку найкращих, а Рауль Гонсалес — вчетверте поспіль.
Примітки
↑Газета «Команда» № 236 (1584), 18 грудня 2002 року (рос.)
↑Після перегляду голосів кожного респондента виявилося, що місця в анкеті від Шотландії підрахували у зворотному порядку (1-ше місце зарахували як 5-те, 2-ге як 4-те і т.д). У результаті «Франс Футбол» опублікував результати підрахунку з невірними даними щодо чотирьох футболістів, зокрема: Роналду — 171 очко, Олівера Кана — 114 очок, Міхаеля Баллака — 67 очок та Рівалдо — 29 очок.
↑Газета «Команда» № 236 (2828), 18 грудня 2007 року (рос.)