Золотий м'яч 1980

Золотий м'яч 1980 року — 25-те щорічне вручення нагороди найкращому футболісту Європи, за підсумками опитування від журналу «Франс Футбол».

Участь у голосуванні за визначення найкращого футболіста в Європі взяли представники 25 футбольних асоціацій УЄФА, зокрема: Австрії, Англії, Бельгії, Болгарії, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурга, Нідерландів, НДР, Польщі, Португалії, Румунії, СРСР, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, ФРН, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції, Шотландії та Югославії. Втретє поспіль серед респондентів не було представника Норвегії, а також Греції, яка до цього була відсутня лише одного разу у 1956 році.

Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Переможець максимально міг отримати 125 очок.

Результати голосування були опубліковані 30 грудня 1980 року в журналі France Football (№ 1812).

Володарем нагороди вперше став 25-річний німецький нападник клубу «Баварія» Карл-Гайнц Румменігге^[1].

Румменігге зі значною перевагою випередив найближчих переслідувачів співвітчизника Бернда Шустера та француза Мішеля Платіні. Він був відзначений в усіх 25 анкетах респондентів, зокрема у 24 — на першому місці. Карл-Гайнц Румменігге набравши 97,6 % максимально можливої кількості очок перевершив попередній найкращий результат, який показав Олег Блохін у 1975 році (93,8 %).

Карл-Гайнц Румменігге став третім німецьким футболістом в історії, після Герда Мюллера (1970) і Франца Бекенбауера (1972, 1976), який виграв «Золотий м'яч».

Місце	Гравець	Клуб	Країна	Очки	%	Місця					К-ть голосів
						1-ше	2-ге	3-тє	4-те	5-те
1	Карл-Гайнц Румменігге	Баварія	ФРН	122	97.6 %	24			1		25
2	Бернд Шустер	Кельн Барселона	ФРН	34	27.2 %	1	3	3	3	2	12
3	Мішель Платіні	Сент-Етьєн	Франція	33	26.4 %		3	4	2	5	14
4	Вілфрід ван Мур	Беверен	Бельгія	27	21.6 %		4	2	2	1	9
5	Ян Кулеманс	Брюгге	Бельгія	20	16 %		3	1	2	1	7
6	Горст Грубеш	Гамбург	ФРН	18	14.4 %		1	2	4		7
7	Герберт Прогазка[2]	Аустрія Інтернаціонале	Австрія	14	11.2 %		2	2			4
8	Ліам Бреді	Арсенал Ювентус	Ірландія	11	8.5 %		2	1			3
	Гансі Мюллер	Штутгарт	ФРН				1	2		1	4
10	Манфред Кальц	Гамбург	ФРН	10	8 %			2	2		4
11	Ервін Ванденберг	Льєрс	Бельгія	9	6.9 %		2			1	3
	Діно Дзофф	Ювентус	Італія				1	1	1		3
	Луїс Арконада	Реал Сосьєдад	Іспанія					2		3	5
14	Кенні Далгліш	Ліверпуль	Шотландія	5	3.8 %			1		2	3
	Бруно Пеццай[3]	Айнтрахт	Австрія						2	1	3
16	Вів Андерсон	Ноттінгем Форест	Англія	4	3.1 %		1				1
	Франческо Граціані	Торіно	Італія				1				1
	Террі Макдермот	Ліверпуль	Англія				1				1
	Руд Крол	Аякс Наполі	Нідерланди						2		2
20	Мануел Бенту	Бенфіка	Португалія	3	2.3 %			1			1
	Ладислав Візек	Дукла	Чехословаччина					1			1
22	Франк Арнесен	Аякс	Данія	2	1.5 %				1		1
	Девід О'Лірі	Арсенал (Лондон)	Ірландія						1		1
	Антонін Паненка	Богеміанс 1905	Чехословаччина						1		1
	Владимир Петрович	Црвена Звезда	Югославія						1		1
	Збігнев Бонек	Відзев (Лодзь)	Польща							2	2
27	Алессандро Альтобеллі	Інтернаціонале	Італія	1	0.8 %					1	1
	Джанкарло Антоньйоні	Фіорентіна	Італія							1	1
	Зденек Негода	Дукла	Чехословаччина							1	1
	Марчел Редукану	Стяуа	Румунія							1	1
	Тревор Френсіс	Ноттінгем Форест	Англія							1	1
	Пітер Шилтон	Ноттінгем Форест	Англія							1	1

• Розподіл по амплуа серед 32 футболістів згаданих в анкетах наступний: 4 воротарі, 5 захисників, 12 півзахисників та 11 нападників.^[4]
• Вчетверте за час проведення опитувань за переможця віддали свої голоси респонденти усіх країн, що взяли участь в опитуванні. Раніше усі голоси респондентів отримували Йоган Кройф (1974), Олег Блохін (1975) та Кевін Кіган (1979).
• Карл-Гайнц Румменігге переміг з найбільшою різницею за відсотками максимально можливої кількості очок над найближчим конкурентом  — 70,4 % (97,6 % проти 27,2 % у Бернда Шустера), перевершивши досягнення Альфредо Ді Стефано 1957 року — 66,25 %. Цей показник і досі (станом на 2024 рік) залишається рекордним за історію проведення опитувань.
• Представник ФРН вчетверте виграв трофей «Золотий м'яч». Німці наздогнали лідера за цим показником — Англію, по три нагороди мали Іспанія та Нідерланди.
• «Баварія» вийшла в лідери за кількістю «Золотих м'ячів» — 4 нагороди. У найближчих переслідувачів «Манчестер Юнайтед», «Реал» (Мадрид) та «Барселони» — по 3 нагороди.
• У загальний залік опитування не потрапив лауреат нагороди двох попередніх років — Кевін Кіган.
• 32 гравці згадані в анкетах представляли 16 країн, з них найбільше було від ФРН — 5, Англії та Італії — по 4, Бельгії та Чехословаччини — по 3, від Ірландії та Австрії — по 2 гравці.
• Представники ФРН 24 роки поспіль були серед номінантів на нагороду, другий найкращий показник був у італійців — 21 поспіль попадання у заліки опитувань. Усього за 25 років вручення нагороди футболісти ФРН та Італії згадувалися в анкетах хоча б одного разу у 24-х опитуваннях, гравці Англії згадувалися в анкетах у 23-х опитуваннях, Іспанії — у 22-х, Франції — у 21-му, СРСР — у 19-ти, Швеції — у 18-ти, Угорщини, Югославії та Шотландії — у 17-ти, Нідерландів — у 16-ти опитуваннях.
• Вчетверте поспіль і в шостий раз в історії в списках номінантів не виявилося жодного футболіста із СРСР.
• Німецькі футболісти найчастіше попадали в загальний залік опитувань — 89 разів, італійські — 75, англійські — 72, угорські — 45, іспанські — 43, нідерландські — 41, радянські — 40, французькі — 39 разів.
• Всьоме лауреатом трофею став представник німецької першості, яка стала лідером за цим показником. У іспанської першості — 6 трофеїв, в англійської було в активі 4 трофеї.
• Всього в анкетах були згадані гравці із 25 клубів, серед них найбільше було представників «Ноттінгем Форест» — 3, «Ліверпуля», «Інтернаціонале», «Дукли», «Гамбурга» та «Ювентуса» — по 2, ще із 19 клубів — по 1 гравцю.
• Всього за 25 років в анкетах були згадані 317 футболістів зі 143 клубів. Футболісти мадридського «Реала» були згадані в опитуваннях хоча б одного разу у 19-ти випадках, «Ювентуса» та «Інтернаціонале» — у 16-ти, «Манчестер Юнайтед» та «Баварії» — у 15-ти, «Мілана» — у 14-ти, «Барселони», «Бенфіки» та празької «Дукли» — у 13-ти, «Тоттенгем Готспур» та «Аякса» — у 12-ти, московського «Динамо», «Гамбурга» та «Уйпешта» — в 11-ти випадках.
• Лідером за кількістю футболістів згаданих в анкетах за історію вручення нагороди залишалася Англія — 30 гравців. Серед лідерів були ФРН — 29, Італія — 28, Франція — 22, Нідерланди та Іспанія — по 18, а також СРСР, Угорщина, Чехословаччина та Югославія — по 17 гравців.
• Вперше в опитуваннях були згадані гравці 6 клубів, зокрема: «Беверена», «Брюгге», «Льєрса», «Реала» Сосьєдад, «Наполі» та «Стяуа».
• Рекордсменами за кількістю попадань у заліки опитувань залишалися Франц Бекенбауер та Йоган Кройф — в обох по 12 номінацій, у Еусебіу було 11 номінацій, у Льва Яшина, Джанні Рівери та Герда Мюллера — по 10, Боббі Чарлтона та Сандро Маццоли — по 9 номінацій.
• Мішель Платіні вчетверте потрапив у чільну п'ятірку. Лідером за кількістю потраплянь у п'ятірку найкращих залишався Франц Бекенбауер — 10 разів, у найближчого переслідувача Йогана Кройфа було 7 потраплянь, 6 — у Еусебіу.

• European Footballer of the Year («Ballon d'Or») 1980 [Архівовано 13 серпня 2012 у WebCite]