|
Куропатники (Тернопільський район)
        Куропа́тники — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Поштове відділення — Куропатницьке. До 2020 року адміністративний центр сільради, якій були підпорядковані села Баранівка та Ясне. До Куропатників приєднано хутір Шоломів. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.[1] Розташоване на березі річки Ценівка. Населення — 978 осіб (2001). Дворів — 256[2]. ГеографіяУ селі є вулиці[3]: Бічна, Вигнанка, Вигнанка, Дальня, Зелена, Лісова, Лугова, Тиха, Центральна, Центральна, Шкільна та Шоломків. КліматДля села характерний помірно континентальний клімат. Куропатники розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
ІсторіяВідоме від 14 ст., за іншими даними — 1437 року. 5 січня 1470 р. львівський латинський архієпископ Григорій з Сянока викупив архієпископські села Куропатники, Ценів і Будилів Львівського повіту в орендаря Цорнберга Миколи.[4] У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[5]. 1531 року власники Куропатницькі надали Куропатникам обмежені міські права; збудували мурований замок, оточили водою (19 ст. перебудували на гуральню). 16 ст. через Куропатники проходив торговий шлях від м. Кам'янець (нині Кам'янець-Подільський Хмельницької області) до м. Львів. 1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 80%[6]. Навесні 1917 в Куропатниках розташувався курінь (4 сотні) УСС. Діяли «Просвіта», «Луг», «Рідна школа» та інші українські товариства. 1969 року внаслідок повені Куропатники було підтоплено, 2 будинки зруйновано. За іншими даними тут було поселення ще до монголо-татарської навали. Замок, про який згадується в попередньому матеріалі був зруйнований саме під час нападу монголо-татар. Ще тепер знаходяться залишки фундаменту поблизу села. Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[7]. НаселенняЗа даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:
ПолітикаВід 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[9]. Релігія
Пам'ятки_-_0859.jpg) Споруджено пам'ятник Т. Шевченку (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848), незалежності України (1991), насипана могила на місці поховання стрільця М. Вартимтюка. Крім цього, у лісі поблизу села в урочищі «Монастир», є чудотворне джерело. Біля джерела греко-католицька громада спорудила дерев'яну каплицю, у якій регулярно проводяться богослужіння, тому що храм Введення в храм Пресвятої Богородиці збудований в 1936—1937 є у власності православної громади. За переказом на місці урочища в давнину був монастир — одного разу на Великдень йшла на Службу вагітна жінка, а оскільки Храм був на високій горі, вона сильно втомилася і спересердя закляла: «А щоб ти запався!». Від того, начебто, монастир і пішов під землю, а на цьому місці почало бити джерело. Вода з цього джерела має чудодійні властивості: лікує хвороби очей, кишково-шлункові хвороби та інші захворювання. Хоча правдоподібнішою є версія, що на цьому місці був стародавній замок, який був знищений монголо-татарами. Та це не змінює суті справи: до чудодійного джерела не заростає стежка — по цілющу воду приходять не тільки жителі села, а приїжджають люди з цілої України і отримують ті ласки, про які просять у Бога. У селі відновила свою діяльність римо-католицька парохія, яка активно відновлює свій храм, що в роки більшовицької окупації був перетворений на колгоспний склад. Відновлення римо-католицької парохії відбулося завдяки — Бучак Анні Йосипівні, саме вона посприяла відкриттю храму. Завдяки приватним підприємцям В. Фльонц, Т. Фльонц у 2009 було побудовано капличку, яку 26 липня було посвячено двома місцевими священиками І.Сіверським і Квасницею.
щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Встановлений 1991 р. Скульптор — І. Терновий. Пам'ятник виготовлений із бетону. Скульптура — 3 м., постамент — 2,5х2,5х2,5 м., площа — 0,0500 га.[10][11] Соціальна сфераДіють загальноосвітня школа I–III ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад. Відомі людиНародилися
Навчалися
Проживають
Працювали
Примітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
