Мануель Маркес Стерлінг

	Мануель Маркес Стерлінг
	Мануель Маркес Стерлінг
Прапор	Тимчасовий президент Куби
18 січня 1934 — 18 січня 1934
Попередник:	Карлос Гевіа
Наступник:	Карлос Мендьєта
Прапор	Державний секретар Куби
1933 — 1934
Прапор	Міністр закордонних справ Куби
1933 — 1934
Попередник:	Карлос Саладрігас-і-Сайяс
Наступник:	Косме де ла Торрієнте-і-Пераса
Ім'я при народженні:	ісп. Carlos Manuel Agustin Márquez Sterling y Loret de Mola
Народження:	28 серпня 1872 ; Ліма, Перу
Смерть:	9 грудня 1934 (62 роки); Вашингтон, США
Країна:	Куба ; Перу
Релігія:	римо-католик
Партія:	Liberal Party of Cubad
	Медіафайли у Вікісховищі

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Стерлінг, а друге (материне) прізвище Лорет де Мола.

Карлос Мануель Августін Маркес Стерлінг-і-Лорет де Мола (ісп. Carlos Manuel Agustin Márquez Sterling y Loret de Mola; 28 серпня 1872, Ліма, Перу — 9 грудня 1934, Вашингтон, США) — кубинський державний та політичний діяч, дипломат, правник, письменник та журналіст, тимчасовий президент Куби (18 січня 1934 — 18 січня 1934). Автор кількох книг з шахів. Писав під псевдонімами: Треземез, Мола Мануель Маркес, Карлос Лойсел та XXX. Виступан на 3-у міжнародному шаховому турнірі «Париж 1900», що проходив з 17 травня по 24 червня 1900 року в Парижі, де зайняв 16-17 місце^[2].

Біографія

Мануель Августін Маркес Стерлінг народився в посольстві Куби у Лімі, таким чином, з юридичної точки зору, він є кубинцем. У десять років він переїхав із сім'єю в Пуерто-Принсіпі (нині Камагуей, Куба).

У п'ятнадцять років Стерлінг заснував часопис «Student». У 1889 році закінчив середню школу Пуерто-Принсіпі. Через бронхіальну астму батьки відправили його до Мексики у Мериду, щоб відновити підірваний стан здоров'я. У кінці 1891 року він повернувся в Камагуей та вступив у Гаванський університет на правничий факультет.

Стерлінг у 1894 році поїхав до Мексики, де працював у банку, видавав часопис «Арт-Філідор». У тому ж році він познайомився з Хосе Марті. Мануель Маркес Стерлінг поїхав у Нью-Йорк, потім у Париж та Мадриді. Співпрацював з Міжнародним шаховим часописом.

У Мексиці Мануель Маркес Стерлінг заснував щотижневу революційну газету «Ла-Луча». У Гавані він писав для «Patria», «Ель-Фігаро» (1900—1926). Мануеля Маркеса Стерлінга було призначено секретарем посольства Куби в Мексиці. Невдовзі Стерлінг був оголошений персоною нон ґрата міністром закордонних справ Мексики, через його статті про Порфіріо Діаса.

У 1907 році був призначений генеральним консулом Куби в Буенос-Айресі. Надалі працював на дипломатичних посадах в Латинській Америці та Сполучених Штатах. У 1913 року Мануель Августін Маркес Стерлінг став послом Куби в Мексиці.

У 1916 році в Гавані він заснував газету «Геральдо-де-Куба». Мануель Маркес Стерлінг був удостоєний ступеня почесного доктора Національного університету Мексики у 1921 році. Стерлінг був професором в «Інституті дипломатичної служби» «Гаванського університету», член «Національної академії мистецтв і літератури» з 1910 року. 1929 року Стерлінг став членом Академії історії Куби.

Стерлінг був Державним секретарем при президенті Рамоні Грау Сан-Мартін.

18 січня 1934 року, коли президент Карлос Гавілан був змушений піти у відставку, Мануель Маркес Стерлінг, тодішній держсекретар, виконував обов'язки президента з 6 ранку до полудня, після чого він передав повноваження Карлосу Мендьєті^[3].

Був послом Куби у Вашингтоні з 1934 року. 29 травня 1934 року Мануель Маркес Стерлінг підписав «Угоду про взаємну торгівлю між Кубою і США», у якій «поправка Платта» була скасований.

Мануель Маркес Стерлінг помер 9 грудня 1934 року у Вашингтоні.

Праці

«Menudencias de crítica literaria»
«Hombres de pro»
«Tristes alegres»
«Ideas y sensaciones»
«Psicología profana»
«La muerte del Libertador»
«Burla, burlando»
«La Diplomacia en nuestra historia»
«Los últimos días del presidente Madero»
«Las Conferencias de Shoreham»
«El proceso histórico de la Enmienda Platt»

Примітки

↑ https://pantheon.world/profile/person/Manuel_Márquez_Sterling
↑ Paris 1900 Chess Games. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
↑ MANUEL MÁRQUEZ STERLING: CONTRA LA INJERENCIA EXTRAÑA. Revista Vitral No. 51. Архів оригіналу за 23 січня 2008. Процитовано 27 листопада 2016. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |autor=, |acessodata= та |data= (довідка)

Джерела

Fulgencio Batista: Volume 1, From Revolutionary to Strongman, Argote-Freyre, Frank (Rutgers, New Jersey: Rutgers University Press, 2006) ISBN 0-8135-3701-0
Otero, Juan Joaquin (1954). Libro De Cuba, Una Enciclopedia Ilustrada Que Abarca Las Artes, Las Letras, Las Ciencias, La Economia, La Politica, La Historia, La Docencia, Y ElProgreso General De La Nacion Cubana — Edicion Conmemorative del Cincuentenario de la Republica de Cuba, 1902—1952.(ісп.)