Мармарощина
47°57′ пн. ш. 23°39′ сх. д. / 47.95° пн. ш. 23.65° сх. д. Мармаро́щина (рум. Maramureş, угор. Máramaros) — історична область у Карпатах, зараз ділиться на Південну Мармарощину в Румунії та Північну Мармарощину в Україні. Багато лісів, які ростуть у передгір'ях та в горах, а також яблуневих садів, які ростуть на півдні української (в долині Тиси) та по долинах румунської частин області. Назва
ГеографіяПлоща історичної області становить 9 716 км² — з них Україні належить 6148 км² та 3568 км² Румунії. МістаГоловні міста: Південна Мармарощина — Сигіт; часто до Південного Мармарошу відносять і головне місто сьогоднішнього жудеця Мармарош місто Бая-Маре, іноді також і місто Сату-Маре (укр. Сатмір). Північний Мармарош — Хуст, Тячів, Рахів, Міжгі́р'я та села Міжгірського району, Довге. РічкиРічки краю: Південна Мармарощина — Тиса, Самош і Красна; Північна Мармарощина — Тересва, Ріка, Теребля. Озера: Синевир У межах Мармарощини розміщений Мармароський заповідний масив Карпатського біосферного заповідника. Історія
Це найвисокогірніша і найбільш важкодоступна частина Карпат. Історичні центри — Хуст і Мармарош-Сигіт. В Австро-Угорщині Мармарощина відповідала комітату Мармарош. Етнічний склад історичної області різноманітний — українці, румуни, ціпзерські німці, угорці. Назва має румунське походження і означає «Великий Муреш». НаселенняПівнічна МармарощинаПівнічна Мармарощина тепер належить Україні і більшість населення становлять українці. В чотирьох районах сходу Закарпатської області та місті Хусті українців близько 90 %, румунів — близько 6 %, до 3 % угорців та близько 1 % інших (головним чином циган та прибулих після Другої світової війни росіян). Див. такожДжерела та література
Посилання
|