Марсело Салас
Марсело Салас (ісп. Marcelo Salas, нар. 24 грудня 1974, Темуко) — колишній чилійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — спортивний функціонер. Футболіст року в Південній Америці 1997. Виступав, в Латинській Америці за клуби «Універсідад де Чилі» та «Рівер Плейт», з якими вигравав національні чемпіонати, а також в Італії за «Лаціо» «Ювентус», з якими виграв низку трофеїв. Крім того з 37 голами є найкращим бомбардиром національної збірної Чилі в історії. Клубна кар'єраНародився 24 грудня 1974 року в місті Темуко. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Сантос» (Темуко) та «Універсідад де Чилі». У дорослому футболі дебютував 1993 року виступами за «Універсідад де Чилі», в якому провів чотири сезони, взявши участь у 77 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Універсідад де Чилі», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,65 голу за гру першості, чим допоміг команді двічі стати чемпіоном Чилі. Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу аргентинського клубу «Рівер Плейт», до складу якого приєднався 1996 року. Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Рівер Плейта» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. В новому клубі був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату і допомігши команді виграти 1997 року апертуру і клаусуру. Влітку 1998 року уклав контракт з італійським «Лаціо», яке заплатило за футболіста 18 мільйонів доларів США. У складі «орлів» провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи» і продовжував регулярно забивати, в середньому 0,43 рази за кожен матч чемпіонату. За цей час виборов титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка Італії, володарем Суперкубка Італії з футболу, володарем Кубка Кубків УЄФА та володарем Суперкубка УЄФА. З літа 2001 року два сезони захищав кольори «Ювентуса». За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще два титули чемпіона Італії і знову став володарем Суперкубка Італії з футболу. 2003 року повернувся в «Рівер Плейт». Цього разу два сезони захищав кольори команди, вигравши 2004 року Клаусуру. 2005 року повернувся до рідного клубу «Універсідад де Чилі», за який відіграв ще 3 сезони. Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи». І в цій команді продовжував регулярно забивати, в середньому 0,47 рази за кожен матч чемпіонату. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Універсідад де Чилі» у 2008 році Виступи за збірну18 травня 1994 року у 19 річному віці дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Чилі в товариській грі проти збірної Аргентини (3:3). У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1995 року в Уругваї, чемпіонату світу 1998 року у Франції та розіграшу Кубка Америки 1999 року у Парагваї. Під час відбору на ЧС-2006 завбив 35 гол за збірну, побивши рекорд найкращого бомбардира збірної Івана Саморано. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у формі головної команди країни 71 матч, забивши 37 голів. Статистика виступівСтатистика клубних виступів
Статистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну — Чилі
Титули і досягненняНаціональні
Міжнародні
Індивідуальні
Примітки
Посилання
|