На сьогодні у Києві 127 парків, 500 скверів, 78 бульварів. На одного жителя Києва припадає 20 м² зелених насаджень. Для порівняння, у Парижі і Москві ця цифра становить 14 м², в Лондоні — 12 м², у Берліні — 10 м².[1]
У 1917 році загальна площа парків сягала 116,5 га, у 1980 році — 3,4 тисяч га, у 2005 році — 5,5 тисяч га.
Історія
Розвиток паркового господарства у ХІ—XIX століттях
Перший парк був закладений у 1631 році на митрополичому заміському дворі у Голосієві митрополитом Петром Могилою.
Наприкінці XVII — початку XVIII століття були створені Шовковичний та Виноградний сади на Клові, був висаджений липовий гай на Печерську (місцевість Липки).
У 1740-х роках за проектом архітектораВ. В. Растреллі закладений Царський сад (у радянський час — Першотравневий парк, нині — Міський сад) у 1880-х роках цей масив перейшов до відання міської думи, яка здала його частину в орендукупецтву Києва (отримав назву Купецький сад, пізніше — Піонерський парк, нині — Хрещатий парк), в іншій частині парку (нині територія стадіону«Динамо») відкрився кафешантан «Шато-де-Флер», був розбитий великий розарій. У 1842 році закладений університетський Ботанічний сад.
У зв'язку з вичерпанням місця для розвитку нової забудови, зелені масиви, у тому числі й парки, опинилися під загрозою знищення. Земля в місті є дорогою, а тому ведеться війна за кожен клаптик землі, придатної для нового багатоповерхового будівництва. Наступ на колись майже не зачіплені антропогенним впливом куточки міста змусив владу оголосити низку місцевостей ландшафтними заказниками.
2005 року в місті затверджено Концепцію розвитку зелених насаджень, якою передбачається як реконструкція існуючого паркового господарства, так і створення нових паркових зон.
Закладений у 1957 році у північній частині Голосіївського лісу. Оголошений пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення постановою Ради Міністрів УРСР від 29 січня1960 року № 105, перезатверджений постановою колегії Держкомприроди УРСР від 30 серпня 1990 року № 18. Площа — 126,32 га.
У 1972 році урочище «Феофанія» було проголошено парком-пам'яткою, з 1992 р. воно має статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, підпорядкованого Державному заповідному господарству «Феофанія» Національної академії наук України[2].
Крім того існують безіменні парки: біля будинку культури залізничників — 4,1 га (у тоту числі 0,54 га — будинок культури); біля озераВирлиця — 36,4 га (без урахування акваторії); біля озера Сонячне — 22 га (у тому числі 13,32 га — акваторія); по вул. Здолбунівській — 19,3 га.
Загальна площа парків району — 305 га, всіх зелених насаджень — 344 га.
Парк закладений в 1972 році в урочищіЧорторий і він став продовженням Дніпровського парку. В ньому розташовані клуб водних видів спорту «Екстримальная тяга» з воднолижною канатно-буксировочною дорогою, майданчик для гри в пейнтбол, велоклуб, працюють кафе, ресторан. Площа — 219,4 га
Всеукраїнський парк пам'яті борців за свободу і незалежність України. Закладений на честь відзначення 10-ї річниці незалежності України в серпні 2001 року.
Парк культури і відпочинку розташований на Трухановому острові в Дніпровському районі міста. В радянські часи входив до складу Центрального парку культури і відпочинку, в роки незалежності — окремий парк. Загальна площа парку — 476,9 га.
В комплексі парку декілька пляжів, кав'ярні, ресторани, атракціони, пункти прокату спортивного спорядження і човнів, літня естрада, танцювальний майданчик тощо. Площа — 181,72 га
Території загального користування: біля озера Малинівка — 5,8 га (у тому числі 2,0 га — акваторія); на житловому масиві Сєрова-Райдужний (спортивний парк) — 15,81 га.
Загальна площа парків району — 1 113,44 га, всього зелених насаджень — 1 159 га.
Крім того існують безіменні парки: біля озер Вербне — 32,06 га (у тому числі 16,15 га — акваторія); Йорданське — 30,89 га (у тому числі 14,76 га — акваторія); Кирилівське — 41 га (у тому числі 18,86 га — акваторія); Богатирське — 12,38 га (у тому числі 7,87 га — акваторія); Редькіне — 80,5 га.
Загальна площа парків — 606,66 га, зелених насаджень — 676,63 га.
Науково-дослідна установа, що займається проектуванням і створенням нових ботанічних садів та парків, розробкою наукових основ озеленення та фітодизайну підприємств і організацій, а також багатьма іншими напрямками теоретичної та прикладної ботаніки. Загальна площа — 130,5 га.
Крім того існують парки на схилах бульвару Миколи Міхновського — 4,5 га і біля озера Видубицького — 35,1 га (у тому числі 15,7 га — акваторія та нове будівництво за конкурсом ГУЕ КМДА).
Загальна площа парків — 368 га, зелених насаджень — 384 га.
На території пам'ятки мешкають лебеді і дикі качки, 4 види тварин занесених до Червоної книги і 10 видів тварин, що охороняються Бернською конвенцією. Рослинність парку налічує 25 видів, 150-річні каштани, 400-літній дуб. Площа — 4,3 га. Доступ до пам'ятки обмежений.
Парк розміщується у трикутнику, утвореному вулицями Кирилівською, Олени Теліги та проспектом Степана Бандери. На перетині проспекту Степана Бандери та вулиці Олени Теліги — колишній танцювальний павільйон, а тепер клуб «FreeДом». Площа парку — 8,18 га.
В парку сплановані декілька функціональних зон: зона культурно-просвітницьких закладів (тут знаходяться музей «Хата на Пріорці», сарай, криниця, фруктові насадження, що примикають до них — яблуні, сливи, абрикоси, вишні, черешні, а також берези віком до 30 років), зона відпочинку дітей — в центральній частині парку, зона тихого відпочинку (в основному, нагірна частина парку) та зона господарських споруд. Площа — 7,46 га
Парк являє собою частину урочища «Кинь-Ґрусть». Створений у 1972 році. Він являє собою ізольований залишок Пуща-Водицького лісового масиву, розташований неподалік від ставу, утвореного на місці природної водойми. Площа — 8,5 га
Крім того існують парки біля кінотеатру ім. Шевченка — 4,44 га (у тому числі 0,27 га — кінотеатр); на схилах Андріївської гірки (від фунікулеру до Андріївського узвозу) — 4,85 га;
біля озера Синє — 15,97 (у тому числі 4,57 га — акваторія та нове будівництво культурно-рекреаційного комплексу); на житловому масиві — Мостицький — 14,5 га (на території АК «Пуща-Водиця»).
Загальна площа парків району — 177 га, зелених насаджень — 218,55 га.
Крім того існують парки по вул. Солом'янській — 32,28 га (у тому числі ділянка біля лікарні); по вул. Вінницькій — 5,44 га; вздовж річки Борщагівка біля с. Жуляни — 16,2 га (у тому числі 2,0 га — акваторія); між вул. Колоскова та вул. Сигнальна — 17,82 га (2 ділянки); біля кінотеатру «Тампере» — 4,28 га (у тому числі 0,2 га — кінотеатр), Старий дубовий гай (по вул. Борщагівська, 141) — 0,3 га.
Загальна площа парків району — 224 га, зелених насаджень — 264 га.
Сирецький дендропарк є філією Державної агрофірми «Квіти України», має статус науково-дослідної природоохоронної установи, яка вивчає різноманіття видів дерев та чагарників, їхніх композицій для ефективного використання в озелененні міст, займається їхнім збереженням.
Самий відалений від міста парк, який часто згадується у міських хроніках кінця XIX століття. Докладних описів парку не зберіглося, окрім того, що це було місцем розваг артистів, офіцерів, купців та інших, які любили відпочити і розважитися «на природі». Скоріш за все під парку пішла й назва протоки між Венеціанським і Долобецьким островами, якою прямували пароплави з Подолу до парку.
Розважальний заклад на Трухановому острові. Кияни діставалися сюди перевозом на лодках. Наприкінці 1870-х років перевіз перейшов до підприємливого купця Гинтовта, який облаштував для відпочиваючих невеликий парк з буфетом, що став місцем хмільних розваг подалі від очей правоохоронців. Припинив своє існування у громадянську війну. Зараз територія колишнього парку в складі Дніпровського парку.
Виник у 1727 р. як гай при заміській резиденції київських митрополитів в Шулявщині. До побудови будівлі Кадетського корпусу (відкрито 1857 р.) мав назву Шулявського гаю. В давні часи використосувався як місця гулянь та відпочинку студентів Київської Академії(тут ставили вистави, читали вірші, співали пісні), згодом перетворився на місце загальноміських гулянь. Щороку 1 травня у гаю відбувалися гуляння усіх верств начелення-від найвищих посадовців до звичайних містян. Влаштовувалися вистави, ігри, танці, проводилися численні благодійні заходи. У гуляннях брала участь велика частина населення тодішнього Києва. Гай було вирубано на дрова під час громадянської війни у 1918—1920 роках, а територія колишнього гаю-забудована у повоєнну добу — нині це Першотравневий масив. Залишками гаю можна вважати лісопарк між вулицею Уманською та залізницею (офіційна назва — парк «Супутник») та поодинокі вікові дуби серед житлових кварталів.
Шулявка, тепер забудована територія на захід від Політехнічного парку
Заснований чеською громадою Києва, існував у 1908—1919 роках. У парку діяв театр, з яким у 1915—1916 роках співпрацював Я. Гашек; 29 липня 1917 року тут виступав чеський політичний діяч Т. Г. Масарик.[4]
Парк існував у 1870-ті роки і розташовувався у садибі П. Лукашевича. За невеликим особняком власника вздовж Хрещатика тягнувся великий сад з ярами, штучними терасами та доріжками. В парку діяв театр на відкритому повітрі. Наприкінці XIX століття парк як цілісний комплекс зник під час забудови території.
↑Александр и Дина Муратовы. Йиндржих Йиндржишек или Генрих Игнатьевич. Некоронованный король русских чехов // Русское слово. — Прага, 2009. — Вип. 7—8, 9, 10.
.jpg)
.jpg)
