Володи́мирська гі́рка — парк у Києві, закладений у середині XIX століття. Площа — 16,9 м²[1]га (за іншими даними 10,6 га[2]). Розташована в історичній частині Києва, на вул. ТрьохсвятительськійШевченківського району. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Володимирська гірка» з 1972 року[3].
Назва «Михайлівська гора» існує з XII століття і походить від Михайлівського Золотоверхого собору й однойменного монастиря (обидва споруджені у 1108 році за наказом князя Святополка-Михайла у другій половині XI століття). У 1830–1840-х роках відбувся перший етап впорядкування східної частини Михайлівської гори, суть якого полягала у перетворенні укріплень на тераси верхнього і середнього рівнів (відповідна конфігурація збереглася і понині), наданні правильної форми схилам та їх укріпленню, прокладанні алей і озелененні території.
У 1853 році на західному відрозі гори було споруджено пам'ятник князеві Володимиру. Топонім «Володимирська гірка» спочатку використовували для позначення території навколо пам'ятника, але поступово він витіснив назву «Олександрівська гора». У документах початку XX століття існували назви «Володимирська гора», «Гора святого Володимира» тощо. Після побудови пам'ятника на терасах прокладені цегляні доріжки, облаштувані клумби, побудувані альтанки. У рослинному покриві переважають насадження ясена, кленів гостролистого та польового, каштана кінського, акації.
Володимирська гірка (1910-ті), автор — український живописець Іван Їжакевич
Наприкінці 1970-х років для побудови нового приміщення Київської філії Центрального музею В. Леніна було знесено готель «Європейський» (1850, архітектор Олександр Беретті) та зрізано частину Володимирської гірки, що значно пошкодило її історичний ландшафт з боку Європейської площі.
Наприкінці 2002 року проведено реставрацію Михайлівського Золотоверхого собору, що значно підвищило краєвид верхньої тераси Володимирської гірки з північного боку. Верхня тераса декорована квітниками, парковою скульптурою і керамікою. Із північного боку верхньої тераси горизонт закритий суцільною масою дерев, розташованою на схилах Дніпра. Ці схили мають характер приміського лісопарку з мережею стихійних стежок і місць відпочинку, які викликають пригнічення трав'яного покриву та ерозію ґрунту. Нині в парку зростають 93 види та 10 форм дерев і кущів, серед яких рідкісні — кипарисовик горіхоплодий, сакура, рододендрони, магнолія оберненояйцеподібна (Magnolia obovata), карія біла, береза даурська, тамарикс Кочі, липа широколиста розсіченолистої форми.
Окрім пам'ятника, у парку облаштовані дві Кокорівські альтанки, дрібна паркова скульптура (твори київських майстрів, встановлені у 1980–1990-х роках), скульптурна композиція, присвячена Данте[4]. У 1970—1980-х роках в парку відбувалися загальноміські виставки квітів.
Кокорівська альтанка на Андріївському узвозі являє собою витвір архітектурного мистецтва, виконаний майстрами по металу 1898 року. Ідея появи альтанки і кошти на її будівництво належала почесному меценату і промисловцю Василю Кокорєву, який побував в Києві у 1860-х роках, який був у захваті від панорами Дніпра і пожертвував Києву 1000 рублів[5] на будівництво оглядової альтанки, яку просив встановити біля Андріївської церкви у 1863 році, а парк «Володимирська гірка» лише тоді будувався. Очільники міста про гроші забули, а згадали про них лише через 33 роки[6]. За цей час на цю суму набіг чималий відсоток, бо зберігалися гроші в міській касі у відсоткових паперах — до основного капіталу зарахували відсотки, і у 1896 році кокорівский фонд становив вже 3627 рублів. Було прийнято рішення замість однієї альтанки побудувати дві. Одну — там, де заповів Кокорєв — біля Андріївської церкви, а другу — неподалік від пам'ятника Володимиру. Роботи з виготовлення альтанок були доручені фабриці Вл. Гослінскі і Ко у Варшаві, яка запропонувала на торгах найвигідніші умови. Альтанки були відкриті для відвідувачів у грудні 1898 року, а повне їх облаштування обійшлося місту: Володимирської —2173 руб. 94 коп., Андріївської — 1517 руб. 60 коп.[7] Їхнею установкою керував київський архітектор Євген Єрмаков. В альтанці були встановлені лавки.
Парк «Володимирська гірка» заснований у ХІ столітті, відновлений 2018 року
З роками конструкція альтанки зіпсувалася — залізо сильно зіржавіло. Весною 2012 року альтанку демонтували та відвезли на реставрацію[8]. Деталі Кокорівської альтанки були доставлені в реставраційну майстерню на режимній території Київського заводу реле і автоматики. Деталі, які ще придатні, — більшість завитків, розеток та іншого декору, — були повернуті на місце у відповідності до ескізного креслення альтанки. Ті, які виявилися непридатними, замінені точно такими ж. Відповідальний за роботу реставратор Ігор Миронець.
Відреставрований парк був відкритий у два етапи — у 2018 та 2019 роках. 26 травня 2019 року, до Дня Києва, було урочисто відкрито пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз, що поєднує парк «Володимирська гірка» (від пам'ятника князю Володимиру) з Хрещатим парком.
.jpg)
