Вулиця Боричів Тік
Вулиця Бо́ричів Тік — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Боричевого узвозу до Фролівської вулиці. Прилучаються вулиці Ігорівська, Андріївська, Покровський провулок і Андріївський узвіз. ІсторіяМісцевість, де пролягає вулиця, відома ще з часів Київської Русі. У X—XVII століттях тут селилися переважно ремісники. Власне вулиця Боричів Тік по її сучасній лінії виникла після Подільської пожежі 1811 року, яка знищила дерев'яну забудову і, за свідченнями очевидців та архівними документами, «перетворила на попіл найкращу частину міста». Вулиця була прокладена у зв'язку з переплануванням Подолу за проєктом архітектора Вільяма Гесте, згідно з яким Поділ був поділений сіткою вулиць на прямокутні квартали. На вулиці Боричів Тік зберігся садибний характер малоповерхової післяпожежної забудови початку XIX століття, окремі будинки якої взято на державний облік та під охорону як пам'ятки містобудування та архітектури. Походження назвиПро походження назви вулиці існує декілька версій: за одною з них, вона виникла від історичної місцевості Борич (урочище Боричів, Зборичев, гора Борич, що, за окремими свідченнями, є давньою назвою Андріївської гори). За іншою версією назва походить від давньоруської урядової посади борича (бірюча, бируча), що відповідає нинішньому митнику (адже поблизу Боричева Току у давнину знаходилася митниця). В історичній літературі згадується також воєвода Борич. Слово «тік» за однією версією — скорочена назва «товчка» (торгу), за іншою — скупчення джерел та струмків, що витікали з-під гори. Ще одна версія підкреслює значення слова «тік» як місця для обмолоту хліба. Пам'ятки історії та архітектури
Зображення
Примітки
Джерела
Посилання
|