Пострадянські державиПострадя́нські держа́ви, також пострадя́нський про́стір — журналістське кліше для позначення 15 країн, що раніше входили до Радянського Союзу як Радянські Соціалістичні Республіки та стали незалежними під час розпаду СРСР: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна. Терміни введено в ужиток Альгісом Празаускасом у статті «СНД як постколоніальний простір» (рос. СНГ как постколониальное пространство), що була опублікована 7 лютого 1992 року в «Незалежній газеті» (рос. Независимая газета). Пострадянські держави є предметом досліджень в області географії, соціології, історії, політики, економіки та культурології. Пострадянські держави за регіонамиПострадянські держави традиційно поділяють на п'ять груп. Всі вони переважно є засновані на територіальному принципі, окрім балтійських країн, яким вдалося на відміну від повністю географічно європейських держав швидко інтегруватися в Європейський Союз, як культурно, так і економічно. Загальна статистика
Ідеї нового союзуЩе у дні розпаду СРСР було запропоновано створити конфедеративний Союз Суверенних Держав (ССД), до якого 14 листопада 1991 повинні були увійти попередньо погодилося сім республік (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан). Через політичну ситуацію, що склалась на той час, та волю певних історичних постатей (Кравчук, Єльцин, Шушкевич), воно зрештою не було прийняте. В середині 90-х років певний час розглядали, але у результаті так і не узгодили, пропозицію президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва від 29 березня 1994 організувати Євразійський Союз з п'яти республік (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан). Реальне втілення ідея знайшла у вигляді союзу Росії та Білорусі. Союз Росії та БілорусіКонфедеративний Союз Росії та Білорусі було засновано 2 квітня 1997 на основі раніше (2 квітня 1996) створеного Співтовариства Росії та Білорусі. Ідея його створення належала президентові Білорусі Олександрові Лукашенку[джерело?]. Регіональні організаціїСпівдружність Незалежних ДержавСпівдружність Незалежних Держав (СНД) — міждержавне об'єднання, створене для розвитку співпраці в політичній, економічній, гуманітарній, культурній і інших областях, для пом'якшення негативних наслідків розпаду СРСР. У нього входять всі колишні республіки Радянського Союзу, окрім Прибалтійських держав, України, Грузії й Туркменістану, які вийшли з його складу. ГУАМОрганізація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджану і Молдови. Первинно в організацію входив також Узбекистан, який пізніше покинув лави держав, які ратували за демократичні перетворення. ГУАМ багато-хто розглядає, як організацію, створену на противагу домінуванню Росії в регіоні. Варто відзначити, що держави-члени ГУАМ не входять до жодної іншої створеної на території колишнього СРСР організації, за винятком СНД. Організація Договору про Колективну БезпекуДо ОДКБ входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Вірменія та Узбекистан. Вважається, що ОКДБ створено на противагу НАТО і є реалізацією амбіцій Росії, що набирала економічної моці. Офіційно завдання ОДКБ — координація та об'єднання зусиль у боротьбі з міжнародним тероризмом і екстремізмом, незаконним обертом наркотичних засобів і психотропних речовин. Євразійське Економічне СпівтовариствоЄвразійське Економічне Співтовариство (ЄврАзЕС) було створене Росією, Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном на основі Митного Союзу СНД. Вірменія, Молдова, Україна мають статус спостерігачів у цій організації. Україна раніше заявляла, що вона не зацікавлена у повноправному членстві в цьому співтоваристві. Стосовно цього питання пов'язані відчутні політичні маніпуляції. Прем'єр-міністр України В. Ф. Янукович у розмові з В. В. Путіним заявив, що Україна думає про ЄврАзЕС. Молдова теж не планує повністю приєднуватися до організації, оскільки однією з необхідних для цього умов є наявність спільних кордонів з державами-членами співтовариства. Узбекистан погодився приєднатися до організації в жовтні 2005, коли почався процес об'єднання Організації Центрально-Азійської Співпраці, і Євразійського Економічного Співтовариства. Вступ Узбекистану до організації як повноправного члена відбулося 25 січня 2006 р. Центрально-Азійське СпівробітництвоЦентральноазійське Співробітництво (ЦАС) було створено у 1991 році. 6 жовтня 2005 р. на саміті ЦАС ухвалено рішення, у зв'язку з майбутнім вступом Узбекистану в ЄвразЕС, підготувати документи для створення об'єднаної організації Цас-ЄвразЕС, тобто фактично вирішено скасувати ЦАС. Демократичні революції
Збройні конфліктиКонфлікти, пов'язані з сепаратизмом
Конфлікти, не пов'язані з сепаратизмомГромадянські війниДвічі на пострадянському просторі виникали громадянські війни, не пов'язані з сепаратизмом.
ОцінкиМіністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час виступу на форумі Association Exchange Forum в Києві восени 2021 року сказав, що «не тільки Східне партнерство, а й увесь так званий “пострадянський простір” уже не той, чим був раніше. Я думаю, буде справедливо сказати, що пострадянського простору більше не існує. Траєкторії країн цього регіону дуже довго були занадто різними. Останні два роки показали, що цивілізаційні розбіжності між групами країн стають все глибшими»[3]. Див. такожПримітки
|