| Вірш
|
Гебрейська мова[2]
|
Давньогрецька мова (Септуаґінта)[3]
|
Латинська мова (Вульгата)[4]
|
Українська мова (Переклад Хоменка)[5]
|
| 1
|
לַֽמְנַצֵּ֥חַ אֶל־שֽׁוֹשַׁנִּ֑ים עֵד֖וּת לְאָסָ֣ף מִזְמֽוֹר
|
Εἰς τὸ τέλος, ὑπὲρ τῶν ἀλλοιωθησομένων· μαρτύριον τῷ Ασαφ, ψαλμὸς ὑπὲρ τοῦ ᾿Ασσυρίου.
|
In finem, pro iis qui commutabuntur. Testimonium Asaph, psalmus.
|
Провідникові хору. На мелодію «Лілея свідоцтва». Псалом. Асафа.
|
| 2
|
רֹ֘עֵ֚ה יִשְׂרָאֵ֨ל | הַֽאֲזִ֗ינָה נֹהֵ֣ג כַּצֹּ֣אן יוֹסֵ֑ף יֹשֵׁ֖ב הַכְּרוּבִ֣ים הוֹפִֽיעָה
|
῾Ο ποιμαίνων τὸν Ισραηλ, πρόσχες, ὁ ὁδηγῶν ὡσεὶ πρόβατα τὸν Ιωσηφ, ὁ καθήμενος ἐπὶ τῶν χερουβιν, ἐμφάνηθι.
|
[Qui regis Israël, intende; qui deducis velut ovem Joseph. Qui sedes super cherubim, manifestare
|
О Пастирю Ізраїля, прихили вухо! Ти, що ведеш Йосифа, як отару, ти, що на херувимах возсідаєш, як у сяйві!
|
| 3
|
לִפְנֵ֚י אֶפְרַ֨יִם | וּבִנְיָ֘מִ֚ן וּמְנַשֶּׁ֗ה עֽוֹרְרָ֥ה אֶת־גְּבֽוּרָתֶ֑ךָ וּלְכָ֖ה לִֽישֻׁעָ֣תָה לָּֽנוּ
|
ἐναντίον Εφραιμ καὶ Βενιαμιν καὶ Μανασση ἐξέγειρον τὴν δυναστείαν σου καὶ ἐλθὲ εἰς τὸ σῶσαι ἡμᾶς.
|
coram Ephraim, Benjamin, et Manasse. Excita potentiam tuam, et veni, ut salvos facias nos.
|
Перед Ефраїмом, і Веніямином, і Манассією збуди твою потугу й прийди нам на спасіння.
|
| 4
|
אֱלֹהִ֥ים הֲשִׁיבֵ֑נוּ וְהָאֵ֥ר פָּ֜נֶ֗יךָ וְנִוָּשֵֽׁעָה
|
ὁ θεός, ἐπίστρεψον ἡμᾶς καὶ ἐπίφανον τὸ πρόσωπόν σου, καὶ σωθησόμεθα.
|
Deus, converte nos, et ostende faciem tuam, et salvi erimus.
|
О Боже, віднови нас, засяй твоїм обличчям, і спасемося.
|
| 5
|
יְהֹוָ֣ה אֱלֹהִ֣ים צְבָא֑וֹת עַד־מָתַ֥י עָ֜שַׁ֗נְתָּ בִּתְפִלַּ֥ת עַמֶּֽךָ
|
κύριε ὁ θεὸς τῶν δυνάμεων, ἕως πότε ὀργίζῃ ἐπὶ τὴν προσευχὴν τοῦ δούλου σου,
|
Domine Deus virtutum, quousque irasceris super orationem servi tui?
|
Господи Боже Сил, докіль палатимеш гнівом, не зважаючи на мольби твого народу?
|
| 6
|
הֶ֣אֱכַלְתָּם לֶ֣חֶם דִּמְעָ֑ה וַ֜תַּשְׁקֵ֗מוֹ בִּדְמָע֥וֹת שָׁלִֽישׁ
|
ψωμιεῖς ἡμᾶς ἄρτον δακρύων καὶ ποτιεῖς ἡμᾶς ἐν δάκρυσιν ἐν μέτρῳ;
|
cibabis nos pane lacrimarum, et potum dabis nobis in lacrimis in mensura?
|
Ти годував їх хлібом із сльозами, і поїв їх слізьми щедро.
|
| 7
|
תְּשִׂימֵ֣נוּ מָ֖דוֹן לִשְׁכֵנֵ֑ינוּ וְ֜אֹֽיְבֵ֗ינוּ יִלְעֲגוּ־לָֽמוֹ
|
ἔθου ἡμᾶς εἰς ἀντιλογίαν τοῖς γείτοσιν ἡμῶν, καὶ οἱ ἐχθροὶ ἡμῶν ἐμυκτήρισαν ἡμᾶς.
|
Posuisti nos in contradictionem vicinis nostris, et inimici nostri subsannaverunt nos.
|
Ти видав нас на наругу сусідам нашим, і вороги наші залюбки з нас глузують.
|
| 8
|
אֱלֹהִ֣ים צְבָא֣וֹת הֲשִׁיבֵ֑נוּ וְהָאֵ֥ר פָּ֜נֶ֗יךָ וְנִוָּשֵֽׁעָה
|
κύριε ὁ θεὸς τῶν δυνάμεων, ἐπίστρεψον ἡμᾶς καὶ ἐπίφανον τὸ πρόσωπόν σου, καὶ σωθησόμεθα. διάψαλμα.
|
Deus virtutum, converte nos, et ostende faciem tuam, et salvi erimus.
|
О Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, і ми спасемося.
|
| 9
|
גֶּפֶן מִמִּצְרַ֣יִם תַּסִּ֑יעַ תְּגָרֵ֥שׁ גּ֜וֹיִ֗ם וַתִּטָּעֶֽהָ
|
ἄμπελον ἐξ Αἰγύπτου μετῆρας, ἐξέβαλες ἔθνη καὶ κατεφύτευσας αὐτήν·
|
Vineam de Ægypto transtulisti: ejecisti gentes, et plantasti eam.
|
Вирвав єси з Єгипту лозу виноградну, прогнав народи, щоб її насадити;
|
| 10
|
פִּנִּ֥יתָ לְפָנֶ֑יהָ וַתַּשְׁרֵ֥שׁ שָֽׁ֜רָשֶׁ֗יהָ וַתְּמַלֵּא־אָֽרֶץ
|
ὡδοποίησας ἔμπροσθεν αὐτῆς καὶ κατεφύτευσας τὰς ῥίζας αὐτῆς, καὶ ἐπλήσθη ἡ γῆ.
|
Dux itineris fuisti in conspectu ejus; plantasti radices ejus, et implevit terram.
|
приготував ти для неї місце, вона пустила корінь і заповнила землю.
|
| 11
|
כָּסּ֣וּ הָרִ֣ים צִלָּ֑הּ וַֽ֜עֲנָפֶ֗יהָ אַרְזֵי־אֵֽל
|
ἐκάλυψεν ὄρη ἡ σκιὰ αὐτῆς καὶ αἱ ἀναδενδράδες αὐτῆς τὰς κέδρους τοῦ θεοῦ·
|
Operuit montes umbra ejus, et arbusta ejus cedros Dei.
|
Гори вкрились її тінню, віттям її — кедри високі.
|
| 12
|
תְּשַׁלַּ֣ח קְצִירֶ֣הָ עַד־יָ֑ם וְאֶל־נָ֜הָ֗ר יֽוֹנְקוֹתֶֽיהָ
|
ἐξέτεινεν τὰ κλήματα αὐτῆς ἕως θαλάσσης καὶ ἕως ποταμοῦ τὰς παραφυάδας αὐτῆς.
|
Extendit palmites suos usque ad mare, et usque ad flumen propagines ejus.
|
Вона розкинула свої гілляки аж до моря, а паростки свої аж до самої річки.
|
| 13
|
לָמָּה פָּרַ֣צְתָּ גְדֵרֶ֑יהָ וְ֜אָר֗וּהָ כָּל־עֹ֥בְרֵי דָֽרֶךְ
|
ἵνα τί καθεῖλες τὸν φραγμὸν αὐτῆς καὶ τρυγῶσιν αὐτὴν πάντες οἱ παραπορευόμενοι τὴν ὁδόν;
|
Ut quid destruxisti maceriam ejus, et vindemiant eam omnes qui prætergrediuntur viam?
|
Навіщо розвалив ти огорожу її, що й обривають її всі перехожі,
|
| 14
|
יְכַרְסְמֶ֣נָּה חֲזִ֣יר מִיָּ֑עַר וְזִ֖יז שָׂדַ֣י יִרְעֶֽנָּה
|
ἐλυμήνατο αὐτὴν σῦς ἐκ δρυμοῦ, καὶ μονιὸς ἄγριος κατενεμήσατο αὐτήν.
|
Exterminavit eam aper de silva, et singularis ferus depastus est eam.
|
пустошить її вепр із лісу, і дикий звір на ній випасається?
|
| 15
|
אֱלֹהִ֣ים צְבָאוֹת֘ שׁ֪וּב נָ֥֫א הַבֵּ֣ט מִשָּׁמַ֣יִם וּרְאֵ֑ה וּ֜פְקֹ֗ד גֶּ֣פֶן זֹֽאת
|
ὁ θεὸς τῶν δυνάμεων, ἐπίστρεψον δή, ἐπίβλεψον ἐξ οὐρανοῦ καὶ ἰδὲ καὶ ἐπίσκεψαι τὴν ἄμπελον ταύτην
|
Deus virtutum, convertere, respice de cælo, et vide, et visita vineam istam:
|
О Боже сил, повернись бо! Споглянь із неба й подивися; навідайсь до лози цієї,
|
| 16
|
וְכַנָּה אֲשֶׁר־נָֽטְעָ֣ה יְמִינֶ֑ךָ וְעַל־בֵּ֜֗ן אִמַּ֥צְתָּה לָּֽךְ
|
καὶ κατάρτισαι αὐτήν, ἣν ἐφύτευσεν ἡ δεξιά σου, καὶ ἐπὶ υἱὸν ἀνθρώπου, ὃν ἐκραταίωσας σεαυτῷ.
|
et perfice eam quam plantavit dextera tua, et super filium hominis quem confirmasti tibi.
|
до пагінця, що твоя правиця посадила, до парости, що укріпив єси для себе.
|
| 17
|
שְׂרֻפָ֣ה בָאֵ֣שׁ כְּסוּחָ֑ה מִגַּֽעֲרַ֖ת פָּנֶ֣יךָ יֹאבֵֽדוּ
|
ἐμπεπυρισμένη πυρὶ καὶ ἀνεσκαμμένη· ἀπὸ ἐπιτιμήσεως τοῦ προσώπου σου ἀπολοῦνται.
|
Incensa igni et suffossa, ab increpatione vultus tui peribunt.
|
Ті, що вогнем її спалили, стяли, нехай погинуть від погрози обличчя твого.
|
| 18
|
תְּֽהִי־יָֽ֖דְךָ עַל־אִ֣ישׁ יְמִינֶ֑ךָ עַל־בֶּן־אָ֜דָ֗ם אִמַּ֥צְתָּ לָּֽךְ
|
γενηθήτω ἡ χείρ σου ἐπ᾽ ἄνδρα δεξιᾶς σου καὶ ἐπὶ υἱὸν ἀνθρώπου, ὃν ἐκραταίωσας σεαυτῷ·
|
Fiat manus tua super virum dexteræ tuæ, et super filium hominis quem confirmasti tibi.
|
Нехай твоя рука буде на чоловікові твоєї правиці, на сині людськім, що його укріпив єси для себе.
|
| 19
|
וְלֹֽא־נָס֥וֹג מִמֶּ֑ךָּ תְּ֜חַיֵּ֗ינוּ וּבְשִׁמְךָ֥ נִקְרָֽא
|
καὶ οὐ μὴ ἀποστῶμεν ἀπὸ σοῦ, ζωώσεις ἡμᾶς, καὶ τὸ ὄνομά σου ἐπικαλεσόμεθα.
|
Et non discedimus a te: vivificabis nos, et nomen tuum invocabimus.
|
Ми не відступимо від тебе; живи нас, і ми визнаватимемо твоє ім'я.
|
| 20
|
יְהֹ֘וָ֚ה אֱלֹהִ֣ים צְבָא֣וֹת הֲשִׁיבֵ֑נוּ הָאֵ֥ר פָּ֜נֶ֗יךָ וְנִוָּשֵֽׁעָה
|
κύριε ὁ θεὸς τῶν δυνάμεων, ἐπίστρεψον ἡμᾶς καὶ ἐπίφανον τὸ πρόσωπόν σου, καὶ σωθησόμεθα.
|
Domine Deus virtutum, converte nos, et ostende faciem tuam, et salvi erimus.]
|
Господи Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, ми спасемося!
|
