теологічне визначення: Система правління, за якої важливі суспільні справи вирішуються за божественними вказівками, відповідно до одкровень чи законів;
юридичне визначення: Форма правління, за якої влада в державі знаходиться в руках релігійного інституту і духовенства;
Термін «теократія» першим використав історикЙосиф Флавій[4]. У відповідь на звинувачення проти його народу, Йосиф Флавій написав двотомну працю за назвою «Проти Апіона». У другому томі, 45-му абзаці він називає Мойсея «нашим чудовим законодавцем», а в 52-му абзаці він створює нове слово.
«Певні народи мають певні форми врядування та розмаїті закони. Деякі уряди підкоряються лише одному, інші — широкому загалу. Наш законодавець не звертав уваги на жодну з цих форм, але сформував уряд, котрий, з натяжкою можна назвати теократичним (грец.θεοκρατία), або священною співдружністю, описуючи усю владу та силу Бога та скеровуючи людей цінувати Його як автора усього доброго чим користуються люди в цілому чи кожен індивідуально. Він скеровує нас звертатися до нього за потіхою в го́рі, як до того, що вислуховує наші молитви та досліджує самі глибини наших сердець. Він прищеплює доктрини єдиного Бога, несотворенного, незмінного, вічного Буття, безмежно славного, незбагненного, більшого від того, якого ми знаємо через його творіння".[5]
Теократія існувала в V—I ст. до н. е. в Юдеї, де влада належала верховному жерцю[1][2].
↑ абвгКолодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ: вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С. 332. — ISBN 966-529-005-3
↑ абвНовиков М. П. и др. // «Атеистический словарь» / под общ. ред. доктора философских наук М. П. Новикова. — г. Москва: изд. политической литературы, 1983 г. — С. 481—482. (рос.)
Новиков М. П. и др. // «Атеистический словарь» / под общ. ред. доктора философских наук М. П. Новикова. — г. Москва: изд. политической литературы, 1983 г. — С.481—482. (рос.)
Бердяев Н. А., «Теократия» // Бердяев Н., Новое религиозное сознание и общественность. Издание М. В. Пирожкова, СПб., 1907 г. (рос.)
Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн : [підручник] / В. М. Шаповал. – К: Юрінком Інтер, 2006. – 435с.
Дичковська Г. Теократизм як світогляд, ідеологія та форма організації політично-суспільного буття / Г. Дичковська, І. Ткач // Схід. — № 5 (96). — 2009. С. 107—111.
Єдаменко А. Ісламський фундаменталізм як політична доктрина / Андрій Єдаменко // Політичний менеджмент: наук. журнал / голов. ред. Ю. Ж. Шайгородський. — 2006. — № 2 (17). — С.167-175.
Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика: монографія / Олена Донченко, Юрій Романенко. — К. Либідь, 2001—334 с.
Література
В. Войналович. Релігія і політика // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.632 ISBN 978-966-611-818-2
М. Бабій. Теократія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.704 ISBN 978-966-611-818-2