Скіфи у Північному Причорномор'ї. Ймовірно, їхня «столиця» — Метрополь — нині Кам'янське городище біля сучасного Енергодара на Дніпрі. відомі також їх величезні городища на Полтавщині (Більське городище — Гелон), Поділлі, Київщині.
647 до н.е.
Заснування 1-ї грецької колонії у Північному Причорномор'ї — Борисфеніди у гирлі Дніпра.
Невдалий похід Дарія І на скіфів (Скіфи уникали головної битви, виснажуючи персів дрібними сутичками і нападами).
502 до н.е.
Заснування Тіри (Офіусси) — нині Білгород-Дністровський. За відомостями ЮНЕСКО, Білгород-Дністровський входить до десятки найдавніших міст Землі безперервного існування
480 до н.е.
Об'єднання грецьких поселень на Боспорі Кімерійському у Боспорське царство під зверхністю Пантикапея. Археанакт засновує царську династію.
438 до н.е.
У Боспорському царстві до влади приходить Спарток, який засновує нову династію.
434 до н.е.
Договір про дружбу між Афінами та Боспорським царством
421 до н.е.
Ще одна ймовірна дата заснування Херсонесу Таврійського — як колонії Гераклеї.
бл. 385 до н.е.
Феодосія потрапляє до складу Боспорського царства після її облоги царем Левконом l. Також під владу царства підпадає Керченський півострів.
331 до н.е.
Зопіріон, полководець Александра Македонського, рушив з військом через Дунай з метою підкорення народів у Північному Причорномор'ї. Ймовірно, намагався здобути Ольвію і оточив її. Був розбитий скіфами та ольвіополітами і загинув.
сер. ІІІ ст. до н. е.
Сармати поступово витискають скіфів з Причорноморських степів до Таврії. Скіфські поселення залишились і на Нижньому Дніпрі.
Смерть боспорського царя Аспурга, родоначальника нової династії. На трон вступає його син Мітрідат ІІІ, якого було позбавлено влади братом Котісом за допомогою Риму. Початок римо-боспорської війни.
бл.69 — 244
Римський гарнізон у фортеці Харакс (біля сучасної Ялти). Також відомі римські гарнізони І — III ст. у Ольвії, Тірі, Херсонесі, сучасній Балаклаві.
Територію Правобережної України займають германські племена готів, які просунулись з північного заходу (вельбарська культура). Витиснення сарматів. Готська держава Ойум; створення Зміївих валів. Черняхівська культура — ймовірно, різноетнічний племінний союз у Правобережній Україні, на Полтавщині, у Молдові та східній Румунії на чолі з готами.
238—270
Скіфські (Готські) війни: низка військових походів варварів на чолі з готами з Північного Причорномор'я на римські землі на Балканах і приморські міста Малої Азії та Греції.
238
Перше готське нашестя на дунайські провінції Риму (племена карпів).
Гунське нашестя. Розгром готів і їх втеча на захід. Вестготи (везиготи) за згодою римської адміністрації поселяються на Дунаї (у Фракії) на правах конфедератів. В подальшому підіймають антиримські повстання, виходять з-під контролю Імперії і починають військові рейди по її землях, що врешті решт призводить до краху Рима у 476 р. і створенню у Західній Європі 2-х готських та інших варварських королівств.
Смерть вождя гунів Аттіли (406—453). Розпад держави гунів.
482
Легендарна дата заснування Києва братами Києм, Щеком, Хоривом та сестрою Либіддю. Одна з версій походження назви міста — від імені одного з готських вождів (Кніва)
Доба раннього середньовіччя
VI століття
527—565
Правління у Візантії імператора Юстиніана І, при якому, зокрема, було споруджено (або відновлено) низку укріплень у Таврії.
545
Анти стали союзниками Візантії проти «гунів» (і кутригурів)
Після смерті Юстиніана в Константинополі царює Юстин ІІ (565—578 рр.)
568
Авари перемогли гепідів на Дунаї, після чого повністю заволоділи Паннонією; разом з гепідами Паннонію залишили і переселились до Італії лангобарди, сармати і булгари.
Хану Кубрату вдалося об'єднати два провідних булгарських племені кутригурів і утигурів у єдину державу створивши потужну конфедерацію. Хан Великої БулгаріїКубрат
Імператор Констант ІІ (641—678) відправляє у Херсонес римського папу Мартіна у заслання.
668
Розпад Великої Булгарії; її племена на чолі з синами померлого Кубрата розселяються на Волгу, Північний Кавказ, Дунай.
680
Булгари (хан Аспарух) перемогли візантійську армію і закріпилися на Нижньому Дунаї, де утворили свою державу. Угри поселились між Доном та Дніпром в межах Хозарського каганату
695
Імператора Юстиніана ІІ повалено і заслано у Херсонес.
Здобуття Києва новгородським князем Олегом і перенос сюди його столиці. Згідно з літописом — загибель Аскольда і Діра. Перший літописний спогад про Любеч (археологічне датування міста — з початку ІХ ст.)
Битва на Південному Бузі, де болгарський цар Симеон I розбив військо угрів. Під тиском печенігів угри вимушені були відкочувати до Паннонії, де незабаром створили свою державу.
898
Угри під Києвом. Перехід угрів через Карпати у Паннонію.
Святослав на прохання візантійського імператора Нікіфора Фокі здійснив вдалий похід на Дунайську Болгарію, заволодів столицею, взяв у полон кагана Бориса і переніс свою ставку у Переяславець на Дунаї. Печеніги, скориставшись відсутністю руської дружини, обложили Київ, обороною якого керувала княгиня Ольга.
969
Смерть княгині Ольги. Святослав призначає своїх синів намісниками: Володимира у Новгороді, Ярополка у Києві, Олега — у Древлянській землі.
970—971
Військові дії Святослава у Болгарії, пограбування околиць Константинополя, 971 — облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 р.
972
Напад печенігів на загін Святослава біля Дніпрових порогів і загибель князя.
976—1025
Візантійський імператор Василій ІІ
977
В ході міжусобиць загинув Олег Святославич, його брат Володимир втік до Скандинавії.
979
Володимир повернувся до Києва з загоном варязьких найманців і вбив свого брата Ярополка .
980—1015
Княжіння у Києві Володимира Святославича
981
Похід Володимира на в'ятичів і їх підкорення. Конфлікт Києва з Польщею — Червенські міста (Червень, Перемишль) переходять до володінь Володимира.
982
Похід Володимира на радимичів, які після смерті Святослава перестали платити князеві данину.
983
Похід Володимира на ятвягів і їх підпорядкування, також взято під контроль торговельні шляхи по Бугу-Віслі і Німану.
985
Похід Володимира на Волзьку Булгарію і укладання з нею договору про мир і торгівлю
987
Володимир уклав союз з Візантією, отримав як наречену візантійську принцесу Ганну і прийняв християнство.
988
Руська флотилія спрямована на допомогу Константинополю. Володимир запроваджує християнство у Києві і на Русі. Митрополитом у Києві став грек Феофілакт (?).
989
Після 2-місячної облоги Володимир здобув Херсонес і добився цим одруження з Ганною.
990—996
Будівництво у Києві першої кам'яної церкви — Успіння Богородиці (Десятинної).
992
Антихристиянське повстання у Києві
992—997
Багаторазові напади печенігів на київські землі.
996
Урочисте відкриття першої у Києві кам'яної Десятинної церкви (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса; захоронення тут праху княгині Ольги.
997—1038
Правління в Угорщині князя (з 1000 р. — короля) Іштвана І. Ліквідував племінний поділ країни і ввів королівські комітати. Отримав 1000 р. королівську корону, ввів християнство в Угорщині.
Розквіт Київського Великого князівства. Початок князівських міжусобиць і занепаду
ХІ століття
1006
Торговельний договір Володимира з Волзькою Булгарією.
Смерть князя Володимира. Загибель у боротьбі за престол його синів Бориса і Гліба. Червенські міста переходять до Польщі — союзниці Святополка Володимировича в боротьбі за київський престол.
Міжусобна війна між синами князя Володимира князем київським Святополком і князем новгородським Ярославом. Відомі битви під Любечем 1016 р., після якої Ярослав зайняв Київ; битва на Бузі у 1018 р., в якій Ярослав зазнав поразки і битва на Альті у 1019 р., після якої київський престол остаточно залишився за Ярославом Володимировичем, а Святополк втік до Чехії.
1016
Битва під Любечем між Ярославом (новгородським князем з 1010 р.) і князем київським Святополком Володимировичами, в якій Святополк зазнав поразки і тимчасово втратив Київ.
Експедиція візантійського флоту у східну Таврію проти повсталих хозар.
1017—1018
Польсько-руська війна Болеслава Хороброго, який виступив на боці свого зятя князя Святополка Володимировича проти його брата Ярослава Володимировича (Мудрого). Після військової сутички на Бузі Ярослав Володимирович втік до Новгорода, а польські війська увійшли до Києва, де знов посадили на престол князя Святополка.
1019
Після поразки в битві на Альті, втечі до Чехії і смерті князя Святополка Володимировича князем у Києві стає його суперник і брат Ярослав.
Похід Мстислава Володимировича Тмутараканського на Київ і оволодіння Черніговом.
1024
Битва під Листвином (Чернігівщина) між Мстиславом і Ярославом Володимировичами. Ярослав зазнав поразки і за умовами Городцовського миру уступив брату Лівобережжя Дніпра з Черніговом і Переяславом, якими Мстислав володів до смерті у 1036 році.
Після смерті чернігівського князя Мстислава Володимировича Лівобережжя Дніпра підпадає під владу князя Ярослава, який остаточно перебирається з Новгорода до Києва.
1036
Спорудження Спаського собору у Чернігові
1037
Офіційна дата завершення будівництва Софіївського собору у Києві (за останніми даними, був зведений ще за часів Володимира). Створення при ньому першої на Русі бібліотеки. Будівництво Золотих воріт у Києві, Георгіївської та Іринінської церков.
1039—1047
Укладено союз Русі та Польщі
1043
Невдалий похід князя Ярослава Володимировича на Константинополь
1044
Донька князя Ярослава Ганна стає дружиною короля Франції Генріха І. У 1060—1066 — регентша при малолітньому королі Филиппі І.
Смерть Великого князя Ярослава; фактичний розподіл Київської держави його синами на окремі уділи-вотчини. Княжити у Києві став старший син Ізяслав (1054 −1068)
1054
Остаточний розкол християнської церкви в Європі на дві ворогуючі: католицьку і православну (ортодоксальну).
1055
Перший спогад у літописах про половців (орда хана Блуша) на кордонах Русі.
Під час польського походу князь Галицький Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув; вдову князя Ганну з двома малолітніми синами Данилом та Васильком галицькі бояри вигнали, а княжити запросили трьох Ігоревичів з Сіверщини. Битва чернігівських князів з литовцями.
Монгольські загони Субедея та Джебе беруть Судак . 31 травня — битва на річці Калка: об'єднані сили руських і половецьких князів розбиті монгольськими загонами під командуванням Субедея і Джебе.
Данило Романович Галицький повернув собі Галич з частиною князівства. Похід галичан на Литву.
1239
Монголо-татари здійснили руйнівний похід по Ростово-Суздальській та Чернігівській землям, а у Таврії захопили і пограбували Судак. Києвом заволодів Данило Романович Галицький і призначив сюди свого воєводу Дмитра.
1240
Монголо-татарські орди на чолі з ханом Батиєм зруйнували Київ (6 грудня), інші південно-руські міста, обклали руські землі даниною і вдерлись до Центральної Європи (1241).
1242
Після походу по землям Польщі, Угорщини, Словаччини, Хорватії хан Батий з військом повернувся степом на Нижню Волгу, де заснував свою державу — Золоту Орду, до складу якої потрапили, зокрема, і нинішні південно-українські степові регіони з Таврією.
17 серпня — битва під Ярославом: перемога галицького війська над угорцями і поляками. Данило Романович підпорядкував собі всю Галичину.
1246
Данило Романович відвідав столицю Орди — Сарай-Бату де вимушений був визнати себе підлеглим хана Батия.
Подорож Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії.
1247
На зворотному шляху з Монголії Плано Карпіні відвідав Київ (10-15 червня), де зустрівся з галицько-волинськими князями Васильком та Данилом Романовичами.
1250
Хрещення литовського князя Міндовга і союз з німцями.
1253
Папський посланник Опізо в Дорогичині коронує Данила Романовича «Королем Руським»
Похід хана Бурундая на південно-західну Русь і Польщу. Данило Романович вимушений підтвердити свою вірність монголам і знищити укріплення своїх міст, а також узяти участь в спільному поході на Литву.
1259
Подорож Маффео і Ніколо Поло (Батька Марко Поло) через Солдайю і Перекоп до Сарая, Бухари і Ханбалика.
1261
Генуя та Візантія укладають Німфейський договір, за яким генуезці отримують виключне право на плавання в Чорному морі в обмін на допомогу Візантії при відвоюванні Константинополя. Відновлення Візантійської імперії: відвоювання Константинополя (щоправда, допомога Генуї не знадобилася)
1264
Після смерті Данила Романовича галицьким князем стає його син Лев (1264—1301).
1265
Для противаги Генуї візантійський імператор допускає в Чорне море також і венеційців
1266
Генуезці засновують свою першу і головну колонію в Причорномор'ї — Кафу (на місці давньої Феодосії)
1270
Після смерті Василька Романовича волинським князем стає його син Володимир (1270—1289)
У Львові з'явилась вірменська колонія (можливо, кримських вірмен).
1275
Татарсько-галицький похід на Литву.
1277
Татарський беклярбек Ногай звернувся з пропозицією союзу до Володимира Васильковича Волинського, Льва Даниловича Галицького і Мстислава Даниловича Луцького і провів з ними спільний похід на Литву.
Ординський намісник Придунав'я беклярбекНогай розбив у пониззі Сіверського Дінця військо хана Золотої ОрдиТохти і став на короткий термін правителем ординських земель від Дунаю до Дону
Галицький князь Юрій Львович добився від Константинополя дозволу на створення окремої митрополії в Галичині (після переїзду Київського митрополита у 1300 р. до Володимира на Клязьмі), з перервами існувала до 1347 р., пізніше відновлювалась.
1318
Заснування Кафської католицької єпархії. Генуезці закріплюються у Воспоро (Черкіо)
Арабський мандрівник і купець Ібн Баттута прослідував через Кафу і Солхат (Крим) на Азов (Тану) і далі до ставки ординського ханаУзбека на Північному Кавказі.
Бояри отруїли галицького князя Юрія (1325—1340), після чого через 9 днів війська польського короля Казимира ІІІ вдерлись у Галичину. Проголошений боярами правитель Дмитро Дедько вимушений визнати залежність від короля Польщі. На Волині бояри проголосили князем зятя Юрія Мазовецького — сина князя Литви Гедіміна — Любарта.
Успішна кампанія Казимира ІІІ і окупація Галичини і частини Волині.
1356
Вірмени Львова отримують привілеї власного судочинства
1357
Чембало: початок будівництва фортеці та заснування католицької єпархії
1358
Заснування вірменського монастиря Сурб-Хач (біля Старого Криму)
1362
Битва на Синіх Водах (1363?): князь ЛитовськийОльгерд переміг татарське військо і заволодів Києвщиною, Поділлям і всім Правобережжям Дніпра до Чорного моря
Великий князь ЛитовськийВітовт дійшов до Кафи, взяв Кирк-Ор і зруйнував Херсонес . Золотоординський хан Тохтамиш (знаходячись у вигнанні у Литві) погодився на передачу під контроль Великого князівства Литовського Київщини, Переяславщини, Чернігівщини і степів на правому березі Дніпра в обмін на допомогу в боротьбі з Тамерланом.
Херсонес остаточно зруйнований темником Едигеєм, після чого вже не відновлювався.
Битва на Ворсклі (1399): русько-литовсько-польські війська на чолі з князем Вітовтом (75 000) зазнають поразки від татар Єдігея (20 000). Розорення татарами Київщини, Поділля, Волині.
Собор російських єпископів призначає єпископа рязанського Іону митрополитом без отримання дозволу Вселенського патріарха: фактично Московська православна церква стала автокефальною. Константинополь затвердив Іону митрополитом лише 1451 р.
На початку 1452 р. волинські замки зайняли литовські війська, а незабаром Волинське князівство було остаточно ліквідоване і перетворене в провінцію Великого князівства Литовського, якою став управляти великокнязівський намісник.
Хан Великої ОрдиАхмат пройшов з військом через землі свого союзника — короля Казимира IV на р. Угру, де гадав вдертися до меж Московського князівства, але був зупинений російським військом («Стояння на Угрі»). Кінець татаро-монгольського іга на Русі.
1482
Перший похід кримських татар (як союзників московського князя) на українські землі: хан Менглі Герай грабує Київ і в подарунок московському князю Івану висилає віз з награбованим добром київських соборів і церков, в тому числі іконостас, золоту чашу і діскос з собору Святої Софії
Московський князь Іван ІІІ Васильович приймає титул «Государя всієї Русі» - Не підтверджено!
1494
5 лютого — завершення російсько-литовської війни 1492—1494 рр. Укладено «Вічний мир»: Олександр відмовився від претензій на Новгород, Твер і Псков; більша частина земель верховських князівств, володіння хлепецьких і вяземських князів відходили Івану III, який повертав Литві Любутськ, Серпейськ, Мосальськ, Опаків и відмовлявся від претензій на Смоленськ и Брянськ. Литовський великий князь Олександр одружувався на доньці Івана III Олені
Похід турецько-молдавського війська у Галичину проти Польщі.
1500
Під владу Москви від Литви перейшли князі Стародубсько-Можайський Семен Іванович і Новгород-Сіверський Василій Іванович Шемячич, що стало причиною війни між Московським і Литовським великими князівствами 1500—1503 рр. Другий похід Івана ІІІ проти литовського князя Олександра.
Виникнення Запорізької Січі. Утворення Речі Посполитої. Посилення Московії і Османської імперії
XVI століття
1501
Молдова потрапляє у залежність від Османської імперії
1502
Армія союзника Москви — кримського хана Менґлі І Ґерая — у кількості 90 000 воїнів в ході російсько-литовської війни спустошила землі Правобережжя аж до Львова, Любліна і Кракова.
Московсько-литовська війна, завершилась мирним договором: кордони залишались старі, землі Глинських залишались за Великим князівством Литовським.
1508
Виступ проти литовської влади магната Михайла Глинського з братом, їх дії на стороні московських військ і втеча до Москви. Кримськотатарський набіг на Правобережну Україну.
1509
Кримськотатарський набіг на Правобережну Україну
1512
Кримськотатарський набіг на Волинь
1512—1522
Московсько-литовська війна. За мирною угодою, до Москви переходили захоплені нею 1514 р. Смоленські землі (23 тис. кв.км), але від претензій на Київ, Вітебськ і Полоцьк, а також на повернення полонених Москва відмовлялась.
1514
В ході війни з Великим князівством Литовським Московія захоплює Смоленськ
Люблінська унія: об'єднання Великого князівства Литовського та королівства Польського в єдину державу — Річ Посполиту. При цьому українські землі (Підляське, Брацлавське, Київське, Волинське воєводства) перейшли до польської частини держави, а за Литвою залишились білоруські. Українська шляхта отримувала ті ж права, що і польська.
Виникнення реєстрового козацтва — король Сигізмунд II Август санкціонував створення загону у кількості 300 козаків на чолі з шляхтичем Бадовським. Незабаром загін було розформовано.
Виникнення козацького реєстру: король Стефан Баторій встановив платню 600 козакам і дозволив розташувати їм в м. Трахтемирові свій арсенал і шпиталь. Керували козаками офіцери-дворяни.
Взяття козаками Білгорода (Аккермана). Польській король Стефан Баторій для задоволення османського султана наказав стратити 31 козака — учасника штурму.