|
Svenska Dagbladet
   «Svenska Dagbladet», SvD, або ж «Svenskan» («Све́нска да́ґбладет», або ж «Све́нскан», «Шведський щоденний листок») — шведська щоденна ранкова газета, означена як «незалежна поміркована». Розміщена у Стокгольмі, заснована 1884 року. Тепер належить норвезькому видавничому концерну «Schibsted». Її передплачують і купують майже по всій країні. Головним редактором і відповідальним видавцем з 2002 року є Лена K. Самуельссон. Головним політичним редактором з 2004 року є П. Й. Андерс Ліндер. З усіх друкованих органів Швеції «Свенска даґбладет» і Skånska Dagbladet мають найбільшу фінансову допомогу від держави[4]. У 2008 році кожна з них одержала 65 мільйонів крон. Історія «Свенска даґбладет» заснована 1884 року. Перше число вийшло 18 грудня. Цьому посприяли передусім майбутній перший редактор часопису Аксель Єдерін (1850-1925) і другий редактор Оскар Нурен (1844–1923). Номер газети коштував у Стокгольмі п'ять ере, а за межами столиці — десять ере. Перший номер містив тільки прогноз погоди й анонси. Найбільшою новиною того року було звинувачення Авґуста Стріндберґа в кощунстві, якого він нібито допустився у збірці оповідань «Одружені». У 1885–1887 роках виходили також вечірні випуски. Спочатку газета була консервативна, а з 1897 року, коли головним редактором став Гельмер Кей, змістилася в бік лібералізму. У перший період його урядування з газетою співпрацювали, зокрема, Вернер фон Гейденстам і Еллен Кей. У 1907–1909 роках посаду головного редактора обіймав Ґустаф Зетеліус, але на це місце повернувся Кей і працював аж до 1934-го. 1910 року газета ухилилася вправо й стала поміркованою. З 1977 року вона незалежна поміркована, «а це означає суміш ліберально-консервативних ідей ринково-економічного напрямку». Газета значно відрізнялася від інших тим, що на її першій сторінці завжди були тільки анонси. Спершу редакція розташувалася на розі вулиць Кунгсґатан і Васаґатан. 1887 року переїхала на Кардуансмакарґатан, 12, а у 1897-му новим осідком став будинок на перехресті вулиць Клара седра чюркоґата і Кардуансмакарґатан. У 1915 власники газети придбали дім № 11 на вулиці Кардуансмакарґатан й за рахунок цього розширили площу редакційного приміщення. 1962 року редакція перебралася на Роламбсвеген, 7, у 1995-му — на Єрвелльсґатан, 28. 2003 року осідком часопису знову став центр Стокгольма, цього разу вулиця Местер Самуельсґатан. У 2010 році концерн Schibsted розмістив свої підрозділи, у тому числі «Свенска даґбладет» і вечірню газету «Афтонбладет» у будинку під назвою Кунґбругусет. Велику частину тиражу часопису «Свенска даґбладет» випускала друкарня в Седертельє. Щороку часопис призначає такі нагороди, як Літературна премія газети «Свенска даґбладет», Золота медаль газети «Свенска даґбладет» за найкращі спортивні досягнення року, Оперна премія газети «Свенска даґбладет» і Премія Талії від газети «Свенска даґбладет». У 1923–1964 газета «Свенска даґбладет» випускала річник Svenska Dagbladets årsbok. Він входив у склад річника Anno, який публікувало видавництво «Корона» förlag. У 1960-му побачила світ Svenska Dagbladets Historia 1884–1940 — «Історія газети „Свенска даґбладет“ за 1884–1940 роки». Цю першу частину редагував Івар Андерссон. У 1965-му вийшла друга частина під назвою Litteratur, konst, teater och musik i SvD 1897–1940 — «Література, мистецтво, театр і музика в газеті „Свенска даґбладет“ у 1897–1940 роках». Ювілейного, 1884 року вийшов третій том під редакцією Елізабет Сандлунд SvD under Ivar Anderssons tid 1940–1955 — «„Свенска даґбладет“ за часів Івара Андерссона, 1940–1955». Четверту частину мав підготувати Ларс Лагерстедт. Вона мала показати загальний стан речей у газеті, робочі умови та їхній вплив на зміст газети. 1974 року в газеті з'явилася «Idagsidan» («Нинішня сторінка»), на ті часи новина в газетній журналістиці. На цій сторінці публікувалися статті про погляди на життя, про соціальні та філософські питання. Вели її дві журналістки — Маріанна Фредрікссон і Амі Леннрот. До столітнього ювілею в 1984 році опубліковано видання 100 år med Svenska Dagbladet 1884–1984 під редакцією Ларса Ледерстедта. Воно складається з факсиміле вибраних сторінок за всі сто років, а також із короткого резюме за кожне десятиліття. Також вийшов у світ ювілейний номер формату A4: Ett hundraårigt äventyr! («Столітня пригода!») з ностальгійним оглядом цих років. Частини газети«Свенска даґбладет» складається головним чином із трьох частин. Всі вони таблоїдного формату. Головна частина — це найважливіші вітчизняні й зарубіжні новини, спорт, а також «Нинішня сторінка» і прогноз погоди. Друга частина — економічна з новинами про економіку та промисловість, про біржу й приватне господарювання. Щонеділі тут подають репортаж, званий N. У 2005-му «Свенска даґбладет» і «Афтонбладет» започаткували діловий сайт E24.se й співпрацювали до 2012 року. Відтак «Свенска даґбладет» започаткувала новий сайт — Nliv.se. У частині «Культура» є новини про культуру, музикознавчі, кінознавчі та театрознавчі статті й рецензії репортажі. Також публікуться радіо- і телепрограми. У п'ятниці, суботи та неділі виходить блок під назвою К. У цій частині щодня публікують есей на якусь академічну тему. У суботи виходить додаток з міськими новинами Magasinet med SvD. Крім усього іншого, він містить також матеріали про житло, його обладнання й сад. Раніше щоп'ятниці виходив журнал-додаток Min Helg («Моє свято») про міське життя, їжу, моду, красу, здоров'я і таке інше. Тут публікували оцінки ресторанів і кафе, телепрограми на тиждень і поради на тему культурного відпочинку. 2009 року цей додаток закрили й почали друкувати такі матеріали на сторінках культури. Крім того, раз на квартал «Свенска даґбладет» виходить із додатком про їжу — у співпраці з кулінарним сайтом, Tasteline, підпорядкованим концерну Schibsted. Виходять також додатки Scenhöst («Сценічна осінь») і Scenvår («Сценічна весна»). Готують також принагідні випуски, присвячені важливим подіям — наприклад, Олімпійським іграм, чемпіонатам світу з футболу та виборам до риксдагу. «Нинішня сторінка»«Нинішня сторінка» — це відділ газети, присвячений психології, екзистенційним, статевим і ґендерним питанням, темам про дітей і молодь, про тенденції розвитку суспільства, про гігієну і здоров'я. Серії статей такої тематики стали постійною прикметою цієї сторінки. Редакція дає багато місця — як на сторінках газети, так і у віртуальному просторі — на те, щоб читачі висловили свою думку й розповіли свої історії. Цю сторінку започаткувала як редактор у 1974 році Маріанна Фредрікссон. Перша серія статей мала назву «Ont i själen» («Болить душа») й була присвячена психічним розладам. Створювався новий напрям, який стали звати «insiktsjournalistik» — «журналістикою погляду». І раніше в газеті поміщали віньєтку Idag («Сьогодні»), але тоді йшлося про нариси й фейлетони. В Інтернеті «Нинішню сторінку» можна знайти на адресі www.svd.se/idag funnits з 1999 року. Під впливом серій статей, опублікованих на «Нинішній сторінці», постають нові шведські слова. Наприклад, «maskrosbarn», «curlingföräldrar» і «kvartslivskrisen». Українською їх можна приблизно передати як «діти-кульбабки», «керлінґові батьки» (тобто такі, що втручаються в життя дітей і, образно кажучи, проторюють перед ними доріжку, як у керлінґу) і «криза чверті життя». У 2006 році товариство Vetenskap och Folkbildning («Наука і народна освіта») висунуло редакцію «Нинішньої сторінки» на присвоєння звання «Обманщик року» «за публікування серій статей про так звану енергетичну медицину». Редактори «Нинішньої сторінки»
Особи, що співпрацювали з газетою
Культурні редактори
Художники та ілюстратори
Інші відомі співробітники газети
Лінки
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
