У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Вербицький .
Георгій Миколайович Верби́цький ( 27 жовтня 1920 , Ширяєве — 12 серпня 2011 , Київ ) — український художник ; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений художник УРСР з 1989 року. Батько художника Сергія Вербицького .
Народився 27 жовтня 1920 у містечку Ширяєвому (нині селище міського типу Березівського району Одеської області , Україна ) в сім'ї художника. Після закінчення середньої школи упродовж 1937 —1939 років навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту , зокрема у Олександра Вербицького .
Під час німецько-радянської війни воював у лавах Червоної армії . Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[ 1]
У 1944 —1947 роках працював художником у Київському державному військово-будівельному управлінні.
Жив у Києві , в будинку на вулиці Дмитрівській , № 52, квартира 5. Помер у Києві 12 серпня 2011 року.
Працював в галузі акварельного живопису . Серед робіт:
акварелі «Портрет доньки» (1957);
«Кам'янець-Подільський» (1960);
«Село Шевченківське» (1960);
«Музей Шевченка» (1960);
«Форт Тараса Шевченка» (1962);
«Будинок, де жив Тарас Шевченко» (1962);
«Академія мистецтв, де вчився і жив Тарас Шевченко» (1962);
«Київський університет» (1962);
«Пам'ятник Тарасу Шевченку» (1962);
«Замок князів Острозьких» (1963);
«Козацькі могили» (1963);
«Бухара. Вечірні мотиви» (1968);
«Вуличка старої Хіви» (1968);
«Карелія» (1969);
«Соловецькі острови» (1969);
«Владивосток» (1971);
«На Курильських островах» (1971);
«Мій Київ» (1971);
«Київ осінній» (1975);
«Схили Дніпра» (1975);
«Золоті ворота» (1975);
«Києво-Печерська лавра» (1975);
«Терикони» (1977);
триптих «Українські мотиви» (1980);«Маки» (1980);
«Натюрморт з яблуком» (1980);
«У майстерні художника» (1981);
«Салют Перемоги 1941 року» (1985);
«Дніпровські схили» (1986);
«Київ. Лавра» (1986);
«Весілля» (1990);
«Блакитний папуга» (1999);
«Папуга» (1999); серії «По шевченківських місцях» (1960—1964, Національний музей Тараса Шевченка );
«Індустріальний Жданов» (1967);
«Мій Київ» (1968).
«Квіти» (1994);
«Папуги» (1999–2001);
«Пейзажі» (2003); мініатюри на слоновій кістці «Портрет доньки» (1960);
«Портрет Василя Чапаєва» (1960);
«Портрет Тараса Шевченка» (1960);
На замовлення Національного музею Тараса Шевченка виконав багато копій з творів Тараса Шевченка .
Брав участь у обласних виставках з 1948 року, республіканських з 1957 року, всесоюзних з 1965 року, зарубіжних з 1971 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1964 і 1988 роках та у місті Бад-Тьольці у Німеччині у 1995 році.
Твори художника зберігаються у Вінницбкому , Івано-Франківському краєзнавчих музеях , Шевченківському національному заповіднику у Каневі , Миколаївському , Одеському , Харківському , Запорізькому художніх музеях , Музеї історії Києва , в меморіальному музеї в Форті-Шевченко в Казахстані .
Вербицкий, Георгий Николаевич // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь, том 2. Москва, 1972 (рос.) ;
Вербицький Георгій Миколайович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба . — Київ : Мистецтво , 1972. — С. 69—70.
Вербицький Георгій Миколайович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан . — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії , 1973. — 272 с.
Вербицький Георгій Миколайович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк . — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР , Головна редакція Української радянської енциклопедії . — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. .
Л. І. Дмитрова . Вербицький Георгій Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України , НТШ . — К . : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України , 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X .Макс. Гончаренко. Вербицький Георгій Миколайович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 202.[Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine .] ISBN 978-966-02-8960-4 .
