У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Галицький .
Кузьма́ Мики́тович Га́лицький (12 (24) жовтня 1897 (18971024 ) , Таганрог — 14 березня 1973 , Москва ) — радянський військовий діяч, генерал армії . Член ЦК КП(б)У в 1949—1956 роках. Депутат Верховної Ради СРСР II—V скликань. Депутат Верховної Ради Української РСР II-го та III-го скликань . Герой Радянського Союзу (19.04.1945).
Біографія
Народився 12 (24) жовтня 1897 році в місті Таганрог в родині робітника-залізничника. У 1912 році закінчив ремісничу школу, працював помічником слюсаря в залізничних майстернях депо станції Таганрог, згодом — помічником машиніста паровозу .
У 1917 році призваний в царську армію, унтер-офіцер .
Член РКП(б) з 1918 року.
У 1918 році вступив до лав Червоної армії . У Громадянську війну командував взводом , ротою , батальйоном , був помічником начальника штабу бригади, брав участь в боях на Південному та Південно-Західному фронтах . Навчався у Вищій стрілецькій школі.
У 1927 році закінчив Військову академію імені Фрунзе . З 1927 — начальник штабу полку , потім — командир полку 1-ї Пролетарської Московської стрілецької дивізії .
У липні 1938 року був заарештований і до травня 1939 року перебував під слідством.
У 1939—1940 роках командував 24-ю Самаро-Ульяновською Залізною двічі Червонопрапорною стрілецькою дивізією , брав участь у радянсько-фінській війні . Генерал-майор від 4 липня 1940 року.
З червня 1941 року по березень 1942 року — командир стрілецької дивізії, корпусу, заступник командувача армією на Західному і Північно-Західному фронтах .
З вересня 1942 року — командувач 3-ю ударною армією . З листопада 1943 по травень 1945 року командував 11-ю гвардійською армією , яка входила до складу військ Калінінського , 1-го Прибалтійського і 3-го Білоруського фронтів . Брав участь в прикордонному бою 1941 в Білорусі, в битві під Москвою, у Великолуцькій , Невельській , Городоцькій операціях 1942—1943, в операціях по розгрому німецьких військ в Білорусі (1944) і Східній Пруссії (1945).
У 1945—1946 роках — командувач військ Особливого округу .
У 1946—1951 роках — командувач військ Прикарпатського військового округу .
У 1951—1954 роках — командувач військ Одеського військового округу .
У 1955—1958 роках — командувач військ Північної групи військ .
З січня 1958 по 1961 рік — командувач військ Закавказького військового округу .
З 1962 року — у відставці. Помер 14 березня 1973 року. Похований у Москві .
Військові звання
Нагороди
Література
Советская военная энциклопедия в 8-ми томах, том 2. (рос.)
Посилання