Катаріна Мекленбурзька
Катаріна Мекленбурзька (нім. Katharina von Mecklenburg, 1487 — 6 червня 1561) — мекленбурзька принцеса з дому Мекленбургів, донька герцога Мекленбургу Магнуса II та померанської принцеси Софії, дружина герцога Саксонії Генріха IV, матір курфюрстів Саксонії Моріца та Августа. Видала у 1560 році книгу з етикету для жінок. БіографіяНародилась у 1487 році. Була сьомою дитиною та четвертою донькою в родині герцога Мекленбургу Магнуса II та його дружини Софії Померанської. Мала старших братів: Генріха, Еріка та Альбрехта, та сестер: Доротею, Софію й Анну. Доротея у лютому 1498 року стала настоятелькою Рібніцького монастиря, Софія та Анна у 1500 році вийшли заміж. Старша — за саксонського принца Йоганна, співправителя курфюрста Фрідріха III; молодша — за удового ландграфа Гессену Вільгельма II. У 16 років Катаріна втратила батька. Матері не стало за кілька місяців після цього. Брати правили герцогством разом за допомогою дядька Балтазара. Після смерті останнього, а згодом і Еріка, володарями залишились Генріх та Альбрехт. Катаріна у 25 років була видана заміж за 39-річного саксонського принца Генріха. Вінчання відбулося 6 липня 1512 року у Фрайберзі, що входив до володінь нареченого. Оселилася пара у замку Фроденштайн. Генріх віддавав перевагу полюванню та колекціонуванню вогнепальної зброї і політикою не займався. Катаріна за два роки після весілля завагітніла і у травні 1515 року народила першу доньку. Всього у подружжя було шестеро дітей:
Сприяла тому, що її чоловік у 1536 році прийняв лютеранство та провів Реформацію у своїх землях. Після смерті Георга Бородатого у 1539 році, Генріх став правлячим герцогом Саксонії, а Катаріна — герцогинею-консортом. Пара переїхала до Дрездену. Втім, там вони залишались недовго. Генріх пішов з життя влітку 1541 року, встигнувши, однак, зробити лютеранство державною релігією. Герцогиня після цього повернулася до замку Фроденшайн.[2] Її удовиною резиденцію був призначений замок Фолькенштайн у районі Рудних Гір, однак Катаріна на додачу до нього попросила у сина Моріца, який став наступним правителем, будинки у Фрайберзі, Дрездені та Торгау. Жила на ренту, отримувану від замку Фолькенштайн. Часто навідувала своїх братів у Мекленбурзі та одружених доньок. Мала велику бібліотеку реформатських писань.[3] Померла у віці близько 74 років, переживши двох синів. Похована поруч із чоловіком у північній каплиці Фрайберзького собору.[4] Генеалогія
Примітки
Посилання
|