Кріс Вудз

	Кріс Вудз
	Кріс Вудз
Особисті дані
Повне ім'я	Крістофер Чарльз Ерік Вудз
Народження	14 листопада 1959 (65 років)
	Свайнсгед, Англія
Зріст	188 см
Громадянство	Англія
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
1975-1976	«Ноттінгем Форест»
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Кріс Вудз (англ. Chris Woods, нар. 14 листопада 1959, Свайнсгед, Лінкольншир) — англійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав за ряд англійських клубів, шотландський «Рейнджерс» та американський «Колорадо Рапідз», а також національну збірну Англії, у складі якої був учасником двох чемпіонатів Європи і двох чемпіонатів світу.

Клубна кар'єра

Народився 14 листопада 1959 року. Вихованець футбольної школи клубу «Ноттінгем Форест». Він був упевнений, сміливий і рухливий, і досить рано його стали порівняти з легендарним англійським воротарем — Пітером Шилтоном. Кріс підписав повноцінний контракт в 1976 році, але протягом трьох років у клубі, він так і не дебютував. За цей час «Форест» виграв Другий дивізіон Футбольної ліги у 1977 році, саме тоді в клуб прийшов Шилтон, а потім «Червоні» виграли і Перший дивізіон Футбольної ліги, ставши вперше в своїй історії чемпіонами Англії. Шилтон прийшов у клуб у вересні 1977 року і грав стабільно в основі^[1], а Вудз, не виходячи на поле номінально вигравав з командою низку трофеїв, найвищим з яких став Кубок європейських чемпіонів УЄФА.

Влітку 1979 року перейшов у «Квінз Парк Рейнджерс» за 250 тис. фунтів і провів наступні два сезони у Другому дивізіоні, будучи основним воротарем, після чого за 225 тис. фунтів перейшов у «Норвіч Сіті». У тому ж сезоні 1980/81 «канарки» посіли 20 місце і вилетіли з Першого дивізіону, проте відразу повернулись до еліти, де виступали до сезону 1984/85 включно, в якому стали володарями Кубка англійської ліги, проте паралельно знову посіли 20 місце і покинули елітний дивізіон. У сезоні 1985/86 Вудз знову допоміг команді виграти Другий дивізіон і вийти в еліту, після чого покинув клуб. Протягом усього часу виступів за клуб Вудз був основним гравцем, зігравши у чемпіонаті 216 матчів.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Рейнджерс», до складу якого приєднався влітку 1986 року. Відіграв за команду з Глазго наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Рейнджерс», також був основним голкіпером команди і по чотири рази виграв з клубом чемпіонат Шотландії та Кубок шотландської ліги.

В серпні 1991 року повернувся в Англію, ставши гравцем «Шеффілд Венсдей», який заплатив за воротаря 1,2 млн фунтів. У новій команді Вудз став основним воротарем і допоміг команді у 1993 році дійти до фіналу Кубка Англії та Кубка англійської Ліги, проте в обох турнірах «Венсдей» у вирішальному матчі поступився столичному «Арсеналу». З сезону 1993/94 став дублером Кевіна Прессмена^[en] і рідко виходив на поле, тому 1995 року ненадовго здавався в оренду в «Редінг», після чого на поноцінній основі перейшов у американський «Колорадо Рапідз».

У жовтні 1996 року Грем Сунес, менеджер «Саутгемптона», орендував воротаря, який мав стати дублером Дейва Бізанта, проте в своєму четвертому матчі за «святих» проти «Блекберн Роверз» він отримав перелам ноги і повернувся в США на відновлення. Цей матч став останнім для голкіпера у вищому англійському дивізіоні.

У сезоні 1996/97 був у заявці «Сандерленд», проте на поле у чемпіонаті так і не вийшов.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Бернлі» з третього за рівнем дивізіону Англії, за який виступав протягом сезону 1997/98 років.

Виступи за збірні

У 1979—1983 роках залучався до складу молодіжної збірної Англії. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах.

З 1984 по 1989 рік захищав кольори другої збірної Англії. У складі цієї команди провів 2 матчі.

16 червня 1985 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в товариській грі проти збірної США^[2]. У наступному році у складі збірної став учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, проте був лише дублером Пітера Шилтона, тому на поле не виходив. Через два роки на чемпіонаті Європи 1988 року у ФРН Вудз знову був дублером Шилтона, але англійці у перших двох матчах групи зазнали поразки і втратили шанси на вихід, а Шилтон пропустив 4 голи, тому на останній матч проти СРСР на поле вийшов Вудз^[3], дебютувавши таким чином на великих турнірах. Англійці програли й цей матч 1:3 і покинули турнір, посівши останнє місце у групі.

Ще через два роки Вудз знову поїхав у статусі дублера Шилтона на чемпіонат світу 1990 року в Італії і не зіграв на турнірі, де англійці посіли четверте місце, а Шилтон, після програного матчу за третє місце італійцям (1:2), завершив кар'єру в збірній. Завдяки цьому Вудз нарешті зміг стати основним воротарем англійської збірної і в цьому статусі поїхав на чемпіонат Європи 1992 року у Швеції. У перших двох матчах Кріс не пропускав і його команда грала внічию 0:0, але в останньому матчі Вудз пропустив два голи від господарів турніру шведів (1:2) і англійці посіли останнє місце в групі.

Після цього Вудз був основним воротарем у відборі на чемпіонат світу 1994 року, проте кваліфікація йшла невдало і 1993 року основним воротарем команди став молодий Девід Сімен. А Вудз останній матч за збірну провів 9 червня 1993 року проти збірної США (0:2)^[4], матчем із якою і розпочинав кар'єру гравця дев'ять років тому. Вже без Вудза англійці так і не змогли кваліфікуватись на чемпіонат світу, програвши вирішальний матч в Осло збірній Норвегії (0:1), але навіть після цього Кріс за збірну більше не виступав. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни 43 матчі.

Кар'єра тренера

Вудз почав тренерську кар'єру в штабі Волтера Сміта в «Евертоні» в 1998 році, де він став тренером воротарів.

У 2011 році Вудз був запрошений в тренерський штаб національної збірної США, де він працював з воротарями, у тому числі з Тімом Говардом, знайомому йому по роботі в «Евертоні».

1 липня 2013 року було оголошено, що Кріс Вудз, разом із Стівом Раундом^[en] і Джиммі Ламсденом^[en] залишають «Евертон» і приєднуються до тренерського штабу Девіда Моєса у «Манчестер Юнайтед»^[5]. 13 травня 2014 року, незабаром після звільення Моєса, також був звільнений з клубу^[6].

15 червня 2015 року став тренером воротарів у «Вест Гем Юнайтед»^[7]. Вудз залишив цю посаду в травні 2018 року після призначення нового менеджера Мануеля Пеллегріні^[8].

У серпні 2021 року приєднався до тренерського штабу Стіва Кларка у збірній Шотландії^[9].

Титули і досягнення

Командні

Чемпіон Англії (1):

«Ноттінгем Форест»: 1977-78

Володар Кубка англійської ліги (3):

«Ноттінгем Форест»: 1977-78, 1978-79: «Норвіч Сіті»: 1984-85

Чемпіон Шотландії (4):

«Рейнджерс»: 1986–87, 1988–89, 1989–90, 1990–91

Володар Кубка шотландської ліги (4):

«Рейнджерс»: 1986–87, 1987–88, 1988–89, 1990–91

Володар Кубка чемпіонів УЄФА (1):

«Ноттінгем Форест»: 1978–79

Індивідуальні

У символічній збірній Другого дивізіону Футбольної ліги: 1985-86
Гравець року^[en] «Норвіч Сіті»: 1984
У залі слави^[en] «Норвіч Сіті»

Примітки

↑ Шилтон і Вудс. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
↑ USA 0 - 5 England — englandstats.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
↑ England 1 - 3 USSR — englandstats.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
↑ USA 2 - 0 England — englandstats.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
↑ Manchester United: Steve Round appointed assistant manager (англ.). BBC Sport. 1 липня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2015. Процитовано 17 серпня 2016.
↑ Jackson, Jamie (14 травня 2014). Ryan Giggs given chance to be Louis van Gaal's Manchester United No2. The Guardian. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
↑ Hammers appoint Woods as goalkeeping coach - West Ham United. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 15 червня 2015.
↑ Woods leaves as Hammers restructure backroom staff. East London and West Essex Guardian Series. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
↑ Steve Clarke: Scotland head coach extends contract. BBC Sport. BBC. 24 серпня 2021. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.