Рудольф Боммер

	Рудольф Боммер
Особисті дані
Народження	19 серпня 1957 (67 років)
	Ашаффенбург, ФРН
Зріст	185 см
Громадянство	Німеччина
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Рудольф Боммер у Вікісховищі

Рудольф Боммер (нім. Rudolf Bommer, нар. 19 серпня 1957, Ашаффенбург) — німецький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Фортуна» (Дюссельдорф) та «Айнтрахт», а також національну збірну Німеччини, з якою був учасником чемпіонату Європи та двох Олімпійських ігор.

Клубна кар'єра

Вихованець клубів «Вікторія» (Ашаффенбург) та «Кікерс» (Оффенбах). У дорослому футболі дебютував 1976 року виступами за команду «Фортуна» (Дюссельдорф), в якій провів дев'ять сезонів. Він дебютував 14 серпня 1976 року в матчі проти мюнхенської «Баварії» (1:2), у якому також забив гол. У 1978 році він дійшов з клубом до фіналу Кубка Західної Німеччини, а в 1979 році до фіналу Кубка володарів кубків. У тому ж році, а також у 1980 році він виграв Кубок ФРН з «Фортуною». За 9 років у кольорах цієї команди він провів 264 матчі та забив 38 голів у Бундеслізі.

У 1985 році Боммер перейшов до «Баєр Юрдінген», також грав у Бундеслізі. Там він дебютував 10 серпня 1985 року в матчі проти мюнхенської «Баварії» (1:0). У 1986 році він посів з клубом 3 місце в Бундеслізі. Три роки грав за «Баєр». Загалом він зіграв там у 83 матчах і забив 13 голів.

У 1988 році Боммер перейшов до клубу другого дивізіону «Вікторія» (Ашаффенбург), вихованцем якого і був. У 1989 році він вилетів з командою до Оберліги, третього дивізіону країни. Він провів там три роки, а потім повернувся в Бундеслігу в 1992 році, уклавши контракт з «Айнтрахтом» (Франкфурт-на-Майні)^[1]. Там він провів свій перший матч у чемпіонаті 15 серпня 1992 року проти дрезденського «Динамо» (1:1). У 1993 році він посів 3-е місце в Бундеслізі разом з «Айнтрахтом», а в 1996 році вилетів до 2-ї Бундесліги. Завершив кар'єру в 1997 році. Всього Боммер зіграв 417 матчі у Бундеслізі і забив 54 голи у вищому дивізіоні Німеччини^[2].

Виступи за збірну

15 лютого 1984 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної ФРН в товариській грі проти Болгарії (3:2), а влітку був включений до заявки збірної на чемпіонат Європи 1984 року у Франції. Там він зіграв у одному матчі проти Португалії (0:0), а Німеччина вилетіла з турніру після групового етапу. Загалом протягом кар'єри провів у її формі 6 матчів^[3].

Того ж року Боммер дійшов з олімпійською збірною до чвертьфіналу літніх Олімпійських ігор в Лос-Анджелесі. Кульмінацією його кар'єри як гравця у формі олімпійської збірної стала його участь в наступних Олімпійських іграх 1988 року, де він посів 3-е місце і таким чином завоював бронзову медаль. За це він був нагороджений «Срібним лавровим листом», найвищою спортивною нагородою Німеччини.

Кар'єра тренера

Виступаючи за «Айнтрахт», Боммер паралельно розпочав тренерську кар'єру і з липня 1994 року по серпень 1995 року тренував резервну команду, а з квітня 1995 по 1996 рік також був помічником тренера першої команди, а також тимчасовим головним тренером з 8 грудня 1996 року по 17 грудня 1996 року),

З липня 1997 по квітень 1998 року Боммер очолював «Мангайм», після чого перейшов до рідної «Вікторії» (Ашаффенбург), де він був головним тренером з липня 1998 року по червень 2000 року.

26 жовтня 2000 року Боммер став тренером тодішнього клубу регіональної ліги «Вакер» (Бургхаузен)^[4] і вивів команду до Другої Бундесліги в 2002 році, де провів наступні два роки.

2004 року став головним тренером команди «Мюнхен 1860», звідки був випущений 15 грудня того ж року.

31 серпня 2005 року Боммер став тренером клубу другого дивізіону «Саарбрюкен» і на деякий час вивів команду із зони вильоту. 3 травня 2006 року після поразки 0:4 від «Кікерса» (Оффенбах) був звільнений з посади головного тренера. Свою роль у звільненні зіграли і чутки про можливий перехід в «Дуйсбург»^[5].

1 липня 2006 року Боммер став головним тренером клубу «Дуйсбург», який вилетів з Бундесліги. У сезоні 2006/07 він посів з командою третє місце в таблиці і повернув команду в Бундеслігу. Наступного сезону клуб знову вилетів, посівши останнє місце у групі. Після слабкого початку сезону у Другій Бундеслізі Боммер був звільнений 9 листопада 2008 року.

У липні 2011 року Боммер повернувся у «Вакер» (Бургхаузен) і працював там до грудня того ж року, після чого розірвав контракт і підписав угоду з «Енергі» з Котбуса до 30 червня 2013 року^[6], яка була продовжена до кінця сезону 2014 року^[7]. Втім після чотирьох ігор без перемог, він був звільнений 5 листопада 2013 року.

У жовтні 2015 року він став новим тренером клубу Регіональної ліги Баварія «Вікторія» (Ашаффенбург), замінивши звільненого Слободана Комленовича^[8], але вже в грудні покинув команду.

З 1 січня 2016 року по 1 квітня 2019 року він був головним тренером команди ліги Гессена «Гессен» (Драйайх) і вийшов з нею до Південно-Західної регіональної футбольної ліги в 2018 році^[9]. У квітні 2019 року Рудольф покинув клуб^[10]

Титули і досягнення

Володар Кубка Німеччини (2):

«Фортуна» (Дюссельдорф): 1978/79, 1979/80

Примітки

↑ Eintracht Frankfurt - Archiv. www.eintracht-archiv.de. Процитовано 9 грудня 2022.
↑ Rudolf Bommer - Matches and Goals in Bundesliga. www.rsssf.org. Процитовано 9 грудня 2022.
↑ Rudolf Bommer - International Appearances. www.rsssf.org. Процитовано 9 грудня 2022.
↑ Bommer mit tollem Debüt. kicker (de-DE) . Процитовано 9 грудня 2022.
↑ Entlassung: Bommer rechnet mit Saarbrücken ab. Der Spiegel (нім.). 5 травня 2006. Процитовано 9 грудня 2022.
↑ FCE-News: FC Energie verpflichtet Rudi Bommer. fcenergie.de. 7 січня 2012. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 9 грудня 2022.
↑ Tinte trocken: Cottbus hält Bommer bis 2014. kicker (de-DE) . Процитовано 9 грудня 2022.
↑ Bommer übernimmt in Aschaffenburg. kicker (de-DE) . Процитовано 9 грудня 2022.
↑ Scheltzke, Dirk (12 квітня 2018). Newsbeiträge. SC Hessen Dreieich (de-DE) . Процитовано 9 грудня 2022.
↑ Fix: Auch Trainerduo verlässt SC Hessen Dreieich. www.op-online.de (нім.). Процитовано 9 грудня 2022.

Посилання

Рудольф Боммер на сайті ФІФА (англ.)

Рудольф Боммер на сайті transfermarkt.com (англ.)
Рудольф Боммер на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Рудольф Боммер на сайті transfermarkt.com (англ.)
Рудольф Боммер на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
Рудольф Боммер на сайті fussballdaten.de (нім.)
Рудольф Боммер на сайті Eu-football.info (англ.)