Бібліотека спочатку була приватним зібранням книг кардинала Мазаріні (1602—1661), відомого своїм бібліофільством. Після втечі Мазаріні з Парижа під час Фронди його перша бібліотека була втрачена. Повернувшись до Парижа, він взявся заново збирати колекцію.
У 1643 до бібліотеки отримали доступ вчені, а в 1661, після смерті Мазаріні, за його заповітом бібліотека перейшла у власність Колежу чотирьох націй.
У 1682 бібліотека відкрилася в східному крилі будівлі коледжу, в якому з 1805 також розміщується Інститут Франції.
Під час Французької революції чимала колекція з 60 000 томів поповнилася за рахунок книг, конфіскованих у дворянства й церкви. Тоді ж бібліотека стала публічною.
Колекції
Сьогодні бібліотека нараховує 600 000 томів, з яких 200 000 томів становлять надзвичайно рідкісні та давні видання. Сучасні фонди охоплюють всі основні теми з історії, зокрема історії релігій, історії літератури та історії культури Середньовіччя, а також історії книги, історії Франції й регіональної французької історії.
Бібліотечні фонди налічують 4 639 рукописів (з який 1 600 середньовічних) та 2 370 інкунабул. У колекції бібліотеки знаходиться один із примірників Біблії Гутенберга, відома як Біблія Мазаріні.
Література
A. Franklin, Histoire de la bibliothèque Mazarine, 2e éd., Paris, H. Welter, 1901 (1-re éd., 1860)
M. Piquard, " La bibliothèque de Mazarin et la Bibliothèque Mazarine, 1643—1804 ", dans Académie des Inscriptions et Belles-Lettres. Compte-rendus des séances de l'année 1975, janvier-mars, 1975, p. 129—130.
P. Gasnault, " De la bibliothèque de Mazarin à la Bibliothèque Mazarine ", dans Histoire des bibliothèques françaises. Les bibliothèques sous l'Ancien Régime, 1530—1789, 1988
La Bibliothèque Mazarine, n° 222 (déc. 2000-janv./fév. 2001) d’Arts et métier du livre
Див. також
Нельська вежа — вежа, що знаходилася на місці теперішньої бібліотеки.