Пагорб Монмартр — найвища точка Парижа. На вершині пагорба знаходиться базиліка Сакре-Кер, одна з найпопулярніших пам'яток архітектури французької столиці. Піднятися на Монмартр можна знаменитими сходами або за допомогою фунікулера.
Назва
Існують дві версії виникнення топоніму Монмартр. За першою версією, назва походить від імені Римського бога Марс (Mons Martis, Марсовий пагорб). За іншою, Монмартр назвали на честь мученика Діонісія Паризького (Mons Martyrium, пагорб святого мученика).
Історія
Галло-римська епоха
У галло-римську епоху на пагорбі височіли два храми на честь богів Марса та Меркурія. Завдяки гіпсовому родовищу Монмартр став одним з найбагатших районів в окрузі. У цей час там було споруджено безліч вілл і храмів. Пізніше каменоломні, де добували гіпс, слугували притулком для перших християн.
Приблизно в 272 році тут були страчені за проповідь християнства перший єпископ Парижа св. Діонісій, пресвітер Рустик та диякон Елевферій. За легендою, після обезголовлювання Діонісій взяв відрубану голову в руки, омив її в джерелі й пройшов приблизно 6 кілометрів. На місці, де він упав замертво, заснували місто, яке згодом стали називати Сен-Дені.[1] У Середньовіччі Монмартр був місцем паломництва віруючих.
Середньовіччя
У 12 столітті Орденом св. Бенедикта було спорудженой монастир. Монастирська церква Сен-П'єр-де-Монмартр неподалік від площі Тертр — одна з найстаріших культових споруд Парижа. Вона була побудована за наказом Людовика VI на місці колишнього храму Марса (V століття) і була освячена в пасхальний тиждень 1147 року. 15 серпня1534 св. Ігнатій Лойола заснував на Монмартрі Орден Єзуїтів.
Проекти барона Османа істотно вплинули на розвиток Парижа — життя в центрі значно подорожчало. Не тільки робітники, а й заможніші парижани переїжджають на Монмартр.
Видобуток гіпсу став найважливішою галуззю економічного розвитку Монмартра. Одна з вулиць біля підніжжя була названа завдяки білому кольору гіпсу Білою площею (Place Blanche).
6 червня 1859 року Монмартр став частиною Парижа. Через рік після приєднання населення Монмартра склало 57 000 чоловік.
У березні 1871 року після закінчення франко-пруської війни Монмартр став місцем зародження Паризької комуни. Після кривавої розправи з членами комуни у травні 1871 Національні збори Франції вирішили побудувати на Монмартрському пагорбі церкву на згадку про звільнення Парижа від комуни. 3 роки по тому почалося будівництво базиліки Сакре-Кер, що сьогодні є одним із символів Парижа.
Сьогодні Монмартр нарівні з Лувром і Ейфелевою вежею є одним з найулюбленіших туристичних місць Парижа. На Монмартрі завжди безліч художників-портретистів, карикатуристів та графіків. За невелику плату (в середньому 15-20 €) вони пропонують численним туристам за 15 хвилин намалювати портрет або карикатуру, а також виставляють свої роботи на продаж на площі Тертр.