Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Палац Шайо

Палац Шайо
48°51′44″ пн. ш. 2°17′17″ сх. д. / 48.86234° пн. ш. 2.28807° сх. д. / 48.86234; 2.28807
Країна Франція[1]
РозташуванняXVI округ Парижа[1]
Типпалац[1] і інституція культури
Стильархітектура неокласицизму
АрхітекторLéon Azémad, Louis-Hippolyte Boileaud і Jacques Carlud
АдресаPlace du Trocadérod, avenue du Président-Wilsond, avenue Albert-de-Mund і rue Benjamin-Franklind

Палац Шайо. Карта розташування: Франція
Палац Шайо
Палац Шайо
Палац Шайо (Франція)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Палац Шайо (фр. Palais de Chaillot) — палац, розташований в Парижі. Побудований за проєктом Л. Буало, Ж. Карло і Л. Азема до Всесвітньої виставки 1937 року на місці, де раніше стояв палац Трокадеро (фр. Palais du Trocadéro). У палаці Шайо розмістилися кілька музеїв: Музей людини, Морський музей, Музей архітектури.

Архітектура

Палац Шайо розташований в 16-му окрузі Парижа навпроти Ейфелевої вежі (на протилежному березі Сени), він складається з двох великих павільйонів, що розходяться дугами в обидва боки. Між павільйонами розташований майданчик, з якого відкривається вид на Ейфелеву вежу. Тут починається садово-парковий комплекс Трокадеро зі сходами і найбільшими фонтанами Парижа.

Палац Трокадеро

Палац Трокадеро під час Всесвітньої виставки 1900 року

Палац Трокадеро був споруджений з нагоди Всесвітньої виставки 1878. Це велика будівля завдовжки 706 м з двома флігелями і двома баштами, побудована в мавританському стилі з елементами візантійської архітектури. У палаці розмістився концертний зал, в якому був встановлений орган, що його згодом переправили в Ліон, де він згорів під час пожежі. Фасад будівлі був прикрашений 22-ма «статуями влади», що позначають на той час найвпливовіші країни. Палац Трокадеро часто служив місцем для з'їздів і конференцій. Будівля простояла до 1937 року, коли на її місці було вирішено побудувати новий палац Шайо.

Палац Шайо в кінематографі

Палац став місцем дії багатьох фільмів, таких як «Сіко» (2007), «28 тижнів опісля» (2007), «Час пік 3» (2007), «Французький поцілунок» (1995), «Чотириста ударів» (1959) та інші.

Примітки

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya