Вернер Мумерт
Вернер Мумерт (нім. Werner Mummert; нар. 31 березня 1897, Люттвіц, Саксонія — пом. 28 січня 1950, табір військовополонених поблизу Шуя, Івановської області) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-майор (1945) Вермахту. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1944). БіографіяВернер Мумерт народився 31 березня 1897 у саксонському місті Люттвіц. Військова кар'єра
З початком Першої світової війни пішов добровольцем на фронт, бився в лавах кінноти Саксонської армії на Західному фронті. У 1916 отримав перше офіцерське звання лейтенант. 16 червня 1918 за бойові заслуги на передовій удостоєний саксонського військового ордену Святого Генріха. У грудні 1918 після війни звільнився з лав армії. У 1936 відновився на службі у збройних силах Німеччини, у званні лейтенанта Вермахту. Також був членом СС, мав військове звання СС-оберштурмбанфюрер 16-го полку СС «Рейтерштандарте». З початком Другої світової війни на різних командних посадах у 4-й та 256-й піхотних дивізіях Вермахту. Брав участь у Польській і Французькій кампаніях. З 22 червня 1941 року з початком операції «Барбаросса» брав активну участь в німецько-радянській війні, командир розвідувального батальйону 256-ї піхотної дивізії. Бої в Білорусі, потім на підступах до Великих Лук. З грудня 1941 року — майор. У січні 1942 року нагороджений Золотим німецьким хрестом. Потім бої в районі Ржева, 17 серпня 1942 року нагороджений Лицарським хрестом, з вересня 1942 року — оберст-лейтенант. З січня 1944 року — командир гренадерського полку 14-ї танкової дивізії, з лютого 1944 — оберст. На чолі свого полку бився в Україні, в районі Кіровограда та Черкас. У березні 1944 року нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста. Важко поранений, евакуйований до Німеччини. У жовтні 1944 року нагороджений мечами (№ 107) до Лицарського хреста з дубовим листям. У листопаді 1944 року оберст Мумерт призначений командиром 103-ї танкової бригади (у Східній Пруссії). З січня 1945 командир танкової дивізії «Мюнхеберг», з лютого 1945 — генерал-майор резерву. Бої на Одері, потім на підступах до східного Берліна. Бився зі своїми військами за Рудов, Темпельгоф, станцію Ангальт. 2 травня 1945 року генерал-майор Мумерт узятий у радянський полон. У січні 1950 року помер у полоні в таборі військовополонених поблизу міста Шуя. Нагороди
Див. також
Література
Посилання
Примітки |