Дітріх фон Заукен

Дітріх фон Заукен
Dietrich von Saucken
Народження	16 травня 1892(1892-05-16) Фишгаузен, Східна Пруссія
Смерть	27 вересня 1980(1980-09-27) (88 років) Пуллах-ім-Ізарталь, Баварія
Поховання	Waldfriedhof Sollnd[1]
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	танкові війська
Освіта	Collegium Fridericianumd
Роки служби	1910–1945
Звання	Генерал танкових військ
Командування	4-та танкова дивізія III-й танковий корпус XXXIX-й танковий корпус Танковий корпус «Гроссдойчланд» 2-га армія Армія «Східна Пруссія»
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна: Східний фронт Польська кампанія (1939) Західний фронт Французька кампанія (1940) Східний фронт Операція «Барбаросса» Битва за Київ (1941) Операція «Тайфун» Операція «Цитадель» Операція «Багратіон» Східно-Прусська операція
Нагороди
Дітріх фон Заукен у Вікісховищі

Дітріх Фрідріх Вільгельм Едуард Казімір фон Заукен (нім. Dietrich Friedrich Eduard Kasimir von Saucken; нар. 16 травня 1892, Фишгаузен, Східна Пруссія — пом. 27 вересня 1980, Пуллах-ім-Ізарталь, Баварія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1944) Вермахту. Останній з 27 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям, мечами та діамантами (1945), а також єдиний, якого нагородив не Адольф Гітлер.

Поступив на військову службу 1 жовтня 1910 року. У Першу світову війну командував ротою. У 1918 році важко поранений.

Після війни продовжив службу в рейхсвері. У 1936 році отримав призначений командиром кавалерійського полку.

Учасник Польської і Французької кампаній. У листопаді 1940 року призначений командиром 4-ї стрілецької бригади.

Учасник боїв на радянсько-німецькому фронті. Командуючи бригадою, форсував Дніпро. 28 грудня 1941 року призначений командиром 4-ї танкової дивізії. 3 січня 1942 року важко поранений в голову осколком снаряда. До кінця серпня 1942 року — в шпиталях і у відпустці через поранення, потім до кінця травня 1943 року — начальник училища моторизованих військ.

31 травня 1943 року знову очолив 4-ту танкову дивізію (на центральній ділянці Східного фронту).

З 31 травня 1944 року — командувач 3-м танковим корпусом, з 28 червня по 15 жовтня 1944 року — 39-м танковим корпусом. Потім командувач танковим корпусом «Велика Німеччина» і з 12 березня 1945 року — командувач 2-ю армією. З квітня 1945 року — командувач армією «Східна Пруссія».

З 8 травня 1945 року в радянському полоні. Був засуджений радянським судом до 25 років ув'язнення. Відпущений на свободу в 1955 році.

• Залізний хрест
  • 2-го класу (19 жовтня 1914)
  • 1-го класу (23 травня 1916)
• Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з військовою відзнакою.
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (13 вересня 1939)
  • 1-го класу (3 жовтня 1939)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям, мечами та діамантами
  • Лицарський хрест (6 лютого 1942)
  • Дубове листя (№281; 22 серпня 1942)
  • Мечі (№46; 31 січня 1944)
  • Діаманти (№27; 8 травня 1945)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі «75»
• Тричі відзначений у Вермахтберіхт (3 грудня 1943, 5 липня 1944 і 9 травня 1945)

• Гіацинт граф фон Штрахвітц
• Гельмут Лент
• Ернст Фессманн
• Гайнц-Вольфганг Шнауфер
• Людвіг Крювель
• Еріх Беренфенгер

• Antony Beevor (2002). Berlin the Downfall 1945. London ; New York: Viking. ISBN 0-670-88695-5.
• Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Walther-Peer Fellgiebel (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Fraschka, Günther (1994). Knights of the Reich. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Military/Aviation History. ISBN 0-88740-580-0.
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
• Williamson, Gordon (2006). Knight's Cross with Diamonds Recipients 1941-45. Osprey Publishing Ltd. ISBN 1-84176-644-5.
• Helden der Wehrmacht — Unsterbliche deutsche Soldaten. München, Germany: FZ-Verlag GmbH, 2004. ISBN 3-924309-53-1.
• Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, S. 166

• Saucken, Dietrich von. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 21 квітня 2012. (нім.)
• Saucken, Dietrich von. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 21 квітня 2012. — 2 (нім.)
• 27. Brillantenträger Dietrich von Saucken. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 21 квітня 2012. (нім.)
• General der Panzertruppe Dietrich von Saucken. на geocities.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 21 квітня 2012. (англ.)
• The Paragon: General of Panzer Troops Dietrich von Saucken^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Saucken, Dietrich Friedrich Wilhelm Eduard Kasimir von [Архівовано 18 березня 2012 у Wayback Machine.]
• Saucken, von, Dietrich [Архівовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.] — нагороди генерала танкових військ фон Заукена (англ.)

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал-майор Віллібальд фрейхерр фон Лангерманн унд Ерленкамп	командир 4-ї танкової дивізії 28 грудня 1941 — 2 січня 1942	Наступник: генерал-майор Віллібальд фрейхерр фон Лангерманн унд Ерленкамп
Попередник: генерал-майор Еріх Шнайдер	командир 4-ї танкової дивізії 31 травня — 22 жовтня 1943	Наступник: оберст, доктор Карл Маус
Попередник: оберст Клеменс Бетцель	командир 4-ї танкової дивізії 4 березня — 30 квітня 1944	Наступник: оберст Клеменс Бетцель
Попередник: генерал танкових військ Герман Брайт	командир III-го танкового корпусу 31 травня — 29 червня 1944	Наступник: генерал танкових військ Герман Брайт
Попередник: генерал-лейтенант Отто Шюнеман	командир XXXIX-го танкового корпусу 29 червня — 15 жовтня 1944	Наступник: генерал танкових військ Карл Декер
Попередник: сформований	командир танкового корпусу «Гроссдойчланд» 10 листопада 1944 — 12 березня 1945	Наступник: генерал танкових військ Георг Яуер
Попередник: генерал-полковник Вальтер Вайс	Командувач 2-ї армії 12 березня — 7 квітня 1945	Наступник: переформована на армію "Східна Пруссія»
Попередник: сформована з 2-ї армії	Командувач армії «Східна Пруссія» 7 квітня — 8 травня 1945	Наступник: капітуляція

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.