Джебраїльський район
Джебраїльський район (азерб. Cəbrayıl rayonu) — адміністративно-територіальна одиниця у південно-західній частині Азербайджанської Республіки, з літа 1993 року до осені 2020 контролювалася невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою, що було кваліфіковано резолюціями Радою Безпеки ООН як окупація території Азербайджану вірменами[2][3]. Згідно з адміністративно-територіальним поділом НКР, територія Джебраїльського району входила до складу Гадрутського району. Адміністративний центр — місто Джебраїл[4]. ГеографіяРайон розташований на південному сході Малого Кавказу, на лівому березі річки Аракс і межує на півдні з Іраном, на південному заході — з Зангеланським, на заході — Кубатлинським, на півночі — з Ходжавендським, на сході — з Фізулинським районами. Площа району складає 1050 км², центр району — місто Джебраїл. ІсторіяРосійська ІмперіяУ 1841 році територія Джебраїла була підпорядкована Каспійській області з центром у Шамахи, а у 1846 — Шушинському повіту. У 1873 Джебраїл та прилеглі до нього території вийшли зі складу Шушинського повіту, і у складі Єлизаветпольської губернії було утворено Джебраїльський повіт. До цього часу площа повіту складала 2922,6 км², а населення — 66 360 осіб[5]; він охоплював нинішній Джебраїльський, Фізулинський, Ходжавендський, Кубатлинський та Зангеланський райони. У 1905—1918 роках повіт називався Карягинським. СРСР8 серпня 1930 року був створений Джебраїльський район Азербайджанської РСР. Карабаський конфліктНаприкінці серпня 1993 року у результаті наступу вірменських сил Збройні сили Азербайджану були вимушені залишити територію району, яка досі знаходиться під контролем невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки та адміністративно входить до Гадрутського району НКР[6]. Внаслідок відновлення бойових дій у Карабасі у квітні 2016, під контроль Азербайджану перейшла висота Лала біля села Джоджуґ-Мерджанли. Це єдиний населений пункт району, який фактично контролюється Азербайджаном.[7] НаселенняУ Джебраїльському районі історично проживали переважно азербайджанці. Це засвідчують усі переписи населення, що проводилися на цій території. Найбільшою національної меншиною у районі традиційно були росіяни.
Згідно з останнім переписом населення, проведеним у районі у 1989 році, його населення складало 49159 осіб.[9] ЕкономікаУ районі є сировина для виробництва цементу, мармур, залізна руда, також є поклади нафти. До окупації район був важливим центром розведення шовкопряду. Також у районі займались виноробством та шиттям килимів.[10] Примітки
Посилання
|