|
Ґазахський район
Ґазахський район (азерб. Qazax rayonu) — адміністративна одиниця на північному заході Азербайджану. Адміністративний центр - місто Ґазах. ГеографіяРайон розташований у західній частині республіки, в східній частині широкої Гянджа-Ґазахської рівнини, що простяглася від гірських схилів Малого Кавказу до берега річки Кури. Територія району межує з Республікою Грузією на північному заході, Вірменською Республікою на півдні і південному заході. Колишні анклави Азербайджанської РСР на території Вірменської РСР Бархударли, Юхари Аскіпара і Софулу[en], а також прикордонні села Ашаги Аскіпара[en], Баганіс-Айрум[en] і Кизилгаджіли від початку 1990-х років фактично контролюються Вірменією. Рельєф території району складний. По території протікають річки Агстафачай, Джогазчай, Інджасу. Висота над рівнем моря біля берега Кури 100 метрів, на заході поступово досягає 1 000 метрів. Найвища точка — гора Одундаг (1 316 м). Клімат району субтропічний, сухий, характеризується помірною зимою і жарким літом. Ґрунти бурі, світло-бурі, каштанові. Основна рослинність — чагарникові рослини, костриця, ковила, куничник, вівсюнець та інші злаки. На схилах гір і улоговинах ростуть ліси, що складаються здебільшого з дуба, клена і бука. ІсторіяУ 1480-ті рр. на південних кордонах Грузії — по річках Акстафі, Дебеду та ін. (області Ґазах, Памбак і Шурагель) оселилися тюркські племена[1]. Пізніше було утворено Ґазахський султанат[ru], який увійшов до складу Росії разом з Картлі-Кахетинським царством, приєднаним за маніфестом Олександра I від 12 вересня 1801 року[2][3][4]. Борчалінський, Ґазахський і Шамшадінський султанати стали татарськими дистанціями у складі Грузинської губернії[5]. На підставі закону про адміністративну реформу, затвердженого імператором Миколою I 10 квітня 1840 року під назвою «Установа для управління Закавказьким краєм» (рос. Учреждение для управления Закавказским краем)[6], колишня Ґазахська дистанція, перейменована на Ґазахську ділянку в складі Єлизаветпольського повіту[ru], увійшла до Грузино-Імеретинської губернії. Указом від 14 грудня 1846 року[7] Ґазахська ділянка у складі Єлизаветпольського повіту увійшла до новоствореної Тифліської губернії. Указом від 9 грудня 1867 року «Про перетворення управління Кавказького і Закавказького краю» (рос. О преобразовании управления Кавказского и Закавказского края)[8] створено Єлизаветпольську губернію, до складу якої увійшов Ґазахський повіт[ru], утворений замість скасованої Ґазахської ділянки. Територія Ґазахського повіту становила 5 908,24 м2, а населення — 130 тисяч осіб. За даними 1913 року, в Ґазахському повіті було 232 промислові власності, магазин солодощів, 33 водні млини, 15 заводів червоної цегли, 1 завод дерева-колоди, 1 шкіряний завод, понад 17 винних і коньячних заводів, 1 бавовняний і 1 цементний завод. 1929 року Ґазахський повіт було скасовано. 8 серпня 1930 року створено Ґазахський район, 24 січня 1939 року частину його передано до складу новоутвореного Агстафинського району. Історичні пам'яткиСтаном на 1943 рік в районі була низка вірменських церков, і укріплених монастирів, хачкарів, руїн лазень і фортечних веж, а також залишки стародавніх поселень[9] Серед історичних архітектурних пам'яток району виділяються Шекер-гала XV століття, група мавзолеїв у селі Пойлу XIX століття, мости Гатир, Гизил Хаджили, Кязим, Синих-керпен (XII століття), кругла ве жав селі Кирих Кесемен XVIII століття, Вірменська церква VII—X століття поблизу села Аскіпара [9]
Адміністративний устрійВ районі знаходиться 1 місто і 21 село. Ґазахський міський муніципалітет охоплює місто Ґазах та населений пункт Н. Наріманов. Сільські муніципалітети так:
КилимарствоҐазах відомий як один із центрів азербайджанської школи килимарства. Величезна кількість килимів, витканих у Єлизаветпольскій губернії в 16-20-х століттях, поширені по всьому світу під загальною назвою «ґазахські килими» (Kazakh rugs, Kazak rugs).[1] [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. До початку XX століття були відомі і вірменські ґазахські килими.
Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
