Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Джуліан Шнабель

Джуліан Шнабель
англ. Julian Schnabel
Д. Шнабель на Гемптонському міжнародному кінофестивалі, 2010
Дата народження26 жовтня 1951(1951-10-26)[1][2][…] (73 роки)
Місце народженняНью-Йорк, Нью-Йорк, США[4]
Національністьєврей
ГромадянствоСША США
Професіяхудожник, кінорежисер, сценарист
Alma materГ'юстонський університет і Saint Joseph Academyd
Роки активності1979наш час
Член уКоролівська академія мистецтв
ПартнеркаМей Андерсен (2012—)
ДітиVito Schnabeld і Stella Schnabeld
IMDbID 0773603
julianschnabel.com
Джуліан Шнабель у Вікісховищі

Джуліа́н Шна́бель (англ. Julian Schnabel; нар. 26 жовтня 1951, Нью-Йорк, США) — американський художник і кінорежисер та сценарист. Лауреат та номінант численних фестивальних та професійних національних та міжнародних кінонагород .

Біографія

Джуліан Шнабель народився 26 жовтня 1951 року в нью-йоркському районі Бруклін, в єврейській родині Ести Грінберг і Джека Шнабеля.[5][6]

На початку 1979 у Шнабеля відбулася перша персональна виставка в галереї Мері Бун у Нью-Йорку. Цього ж він показує декілька своїх «тарілкових» картин (у які були вмонтовані осколки порцеляни). Картини Шнабеля 1980-х років, переважно дуже великі, були зроблені поспіхом і відрізнялися великою кількістю матеріалів і стилів. Як полотно художник часто використав лінолеум, оксамит, звірині шкури. З картин виступали різні предмети. Наприклад, оленячі роги, як на картині «Передісторія: Слава, Честь, Привілей, Надія» 1981 року. Шнабель створював схожі на колажі, з цитатами зі старих майстрів, іноді легковажні картини. Наступні декілька років він часто подорожує Європою, де вражений роботами Гауді, Сая Твомбли і Йозефа Бойса. Він бере участь у Венеційському бієнале в 1980 році і до середини 1980-х стає помітною фігурою серед неоекспресіоністів.[7]

Кар'єра в кіно

Джуліан Шнабель поставив шість фільмів, триз яких — за власними сценаріями. Його кінодебют «Баскія» (1996) розповідає про американського художника Жан-Мішеля Баскію, близького друга Енді Воргола. Прототипом одного з героїв цієї стрічки — Альберта Міло у виконанні Ґері Олдмена став сам Джуліан Шнабель. Роль Енді Воргола в цьому фільмі зіграв Девід Бові.

Другий фільм «Поки не настане ніч» (2000) є адаптацією мемуарів кубинського поета Рейнальдо Аренаса, який покинув батьківщину після приходу до влади Фіделя Кастро. На 57-му Венеційському міжнародному кінофестивалі стрічка була відзначена Гран-прі журі та Спеціальною згадкою Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC).

«Скафандр і метелик» (2007) оповідає про Жана-Домініка Бобі, редактора часопису ELLE, який у віці 43 років після інсульту через загострення хвороби був повністю паралізований. За цей фільм, заснований на автобіографії Бобі, Шнабель отримав нагороду за найкращу режисуру на 60-му Каннському кінофестивалі[8], «Золотий глобус» за найкращу режисерську роботу та низку інших фестивальних та професійних кінонагород.

Фільм Джуліана Шнабеля 2018 року «Ван Гог. На порозі вічності» з Віллемом Дефо в ролі Ван Гога брав участь в основній конкурсній програмі 75-го Венеційського міжнародного кінофестивалю, де відбулася його світова прем'єра,[9][10] та отримав там дві нагороди.[11][12]

Особисте життя

Джуліан Шнабель має трьох дітей від першої дружини, дизайнера одягу Жаклін Боуранг, двох доньок:[13][14] Лолу, художницю і режисера, та Стелу, поетесу і акторку, і сина Віто, артдилера.[15]

У 2007—2011 роках Шнабель зустрічався з палестинською журналісткою Рулою Джибріль, яка була сценаристкою його фільму «Міраль».[16][17][18]

Від квітня 2012 року Джуліан перебуває у фактичному шлюбі з данською фотомоделлю Мей Андерсен (нар. 16 червня 1982 року в Копенгагені), з якою був заручений з листопада того ж року. У пари є син — Шутер Сангілл Джуліан Шнабель-молодший (нар. 20 червня 2013 року).[19]

Фільмографія

Режисер, сценарист та продюсер
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Продюсер Композитор
1996 Баскія Basquiat Так Так Так
2000 Поки не настане ніч Before Night Falls Так Так Так
2007 Скафандр і метелик Le scaphandre et le papillon Так
2007 док. Берлін Berlin Так
2010 Міраль Miral Так
2018 Ван Гог. На порозі вічності At Eternity's Gate Так Так
Н/Д У Дантових руках In the Hand of Dante Так Так
Актор
  • 2015 : Собаче серце / Heart of a Dog — художник

Визнання

Нагороди та номінації Джуліана Шнабеля[20] (Список не є вичерпним)
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1996 Золотий лев Баскія Номінація
2000 Золотий лев Поки не настане ніч Номінація
Гран-прі журі Перемога
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Перемога
2010 Золотий лев Міраль Номінація
Нагорода ЮНЕСКО Перемога
Нагорода ЮНІСЕФ Перемога
2018 Золотий лев Ван Гог. На порозі вічності Номінація
Премія «Золота крапля» Перемога
Нагорода Фонду Міммо Ротелла Перемога
Премія «Незалежний дух»
2001 Найкращий режисер Поки не настане ніч Номінація
2008 Скафандр і метелик Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
2007 Золота пальмова гілка Скафандр і метелик Номінація
Приз за найкращу режисерську роботу Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
2007 Приз глядацьких симпатій за найкращий європейський фільм Скафандр і метелик Перемога
Кінофестиваль AFI Fest
2007 Приз глядацьких симпатій за найкращий художній фільм Скафандр і метелик Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Форт-Лодердейл
2007 Приз журі за найкращий фільм Скафандр і метелик Перемога
Гемптонський міжнародний кінофестиваль
2007 Художня премія в галузі науки і техніки Скафандр і метелик Перемога
Премія «Супутник»
2007 Авторська нагорода Скафандр і метелик' Перемога
Премія Альянсу жінок-кіножурналістів
2007 Найкращий фільм іноземною мовою Скафандр і метелик Перемога
Найкращий режисер Номінація
Спільнота кінокритиків Бостона
2007 Найкращий режисер Скафандр і метелик Перемога
Коло кінокритиків Канзас-Сіті
2007 Найкращий режисер Скафандр і метелик Перемога
Премія «Кристофер»
2007 Найкращий фільм Скафандр і метелик Перемога
Премія «Оскар»
2008 Найкращі досягнення в режисурі Скафандр і метелик Номінація
Премія «Золотий глобус»
2008 Найкращий режисер Скафандр і метелик Перемога
Премія BAFTA
2008 Найкращий неангломовний фільм Скафандр і метелик Номінація
Премія «Сезар»
2008 Найкращий фільм Скафандр і метелик Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація
Премія «Люм'єр»
2008 Найкращий фільм Скафандр і метелик Номінація
Премія «Давид ді Донателло»
2008 Премія «Давид ді Донателло» за найкращий європейський фільм Скафандр і метелик Номінація
Премія «Кришталевий глобус»
2008 Найкращий фільм Скафандр і метелик Номінація
Італійський національний синдикат кіножурналістів
2008 «Срібна стрічка» за найкращий європейський фільм Скафандр і метелик Номінація
Гільдія німецького артхаусного кіно
{{рік в кіно|2008} Золота нагорода за найкращий іноземний фільм Скафандр і метелик Перемога
Асоціація польських кінокритиків
2008 Почесна згадка — Найкращий фільм іноземною мовою Скафандр і метелик Перемога
Коло кінокритиків Астралії
2009 Найкращий фільм іноземною мовою Скафандр і метелик Перемога
Гамбурзький кінофестиваль
2010 Премія Дугласа Сірка Міраль Перемога
Премія «CinEuphoria»
2010 Найкращий режисер Скафандр і метелик Перемога
ТОП-10 фільмів року — Приз глядацьких симпатій Перемога

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Julian Schnabel
  3. SNAC — 2010.
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118609483 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Brown, Mark (2 вересня 2010). Jewish director Julian Schnabel brings Palestine to Venice. The Guardian. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 13.09.2018.
  6. Paid Notice: Deaths - Schnabel, Esta. New York Times. 19 листопада 2002. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 13.09.2018. Devoted mother to Andrea, Stephen, Julian.
  7. Julian Schnabel: dedications. Julian Schnabel. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  8. Festival de Cannes: The Diving Bell and the Butterfly. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 13.09.2018.
  9. Biennale Cinema 2018 / Selezione ufficiale. La Biennale di Venezia (італ.) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 4.09.2018.
  10. Camillo De Marco. Venice 2018: A well-rounded panorama of film. Cineuropa (англ.) . 25 липня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 13 вересня 2018.
  11. Official Awards of the 75th Venice Film Festival. Biennale Cinema 2018 (англ.) . 8.09.2018. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 9.09.2018.
  12. VENEZIA 75 - Il Premio Fondazione Mimmo Rotella a a Willem Dafoe e Julian Schnabel - CinemaItaliano.info. www.cinemaitaliano.info. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  13. Stone, Michael (18 травня 1992). Off the Canvas: The Art of Julian Schnabel Survives the Wreckage of the Eighties. New York. с. 34. Архів оригіналу за 11 лютого 2016. Процитовано 12 січня 2016.
  14. Rowes, Barbara (12 грудня 1983). For Painter Julian Schnabel, There's No Sound Sweeter Than Cracking Crockery. People. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 13.09.2018.
  15. The Schnabel Family. Архів оригіналу за 31 грудня 2007. Процитовано 15 вересня 2018. The New York Observer
  16. Enk, Bryan (20.04.2011). Movie Blogs. Blog.movies.yahoo.com. Архів оригіналу за 07.07.2012. Процитовано 13.09.2018.
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 15 вересня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. Artist Julian Schnabel and model May Andersen engaged. Nypost.com. 21 листопада 2012. Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 13.09.2018.
  20. Нагороди та номінації Джуліана Шнабеля на сайті IMDb (англ.)

Посилання



Kembali kehalaman sebelumnya