Елізабе́т Борн (фр.Élisabeth Borne; нар.18 квітня1961(19610418), Париж, Франція) — французька політична діячка, член партії «Вперед, республіко!». З 23 грудня 2024 –міністерка національної освіти, вищої освіти та наукових досліджень в уряді Франсуа Байру.
Прем'єр-міністр Франції з 16 травня 2022 по 8 січня 2024[7]. Міністр праці, розвитку та інтеграції в уряді Жана Кастекса з 6 липня 2020 до 16 травня 2022 року. Міністр екологічного та інклюзивного переходу з 19 липня 2019 до 6 липня 2020 року та міністр транспорту з 17 травня 2017 до 19 липня 2019 в урядах Едуара Філіппа.
Біографія
Народилась 18 квітня 1961 року на XV окрузі Парижа в родині фармацевтки з Кальвадосу Маргаріт Лесен та Жозефа Борна (уродженого Борнштейна[8]), які керували фармацевтичною лабораторією[9]. Її мати була нормандкою, а батько був євреєм польського походження з родини, яка переїхала до Франції 1939 року[8], брав участь у русі Опору в період Другої світової війни, 1942 року був депортований до концтабору Аушвіц-Біркенау, звільнився за рік, а 1950 року отримав французьке громадянство[8][9][10][11]. Учинив самогубство 1972 року, коли Елізабет було 11 років[12][13]. Її матері не вистачало коштів на утримання двох дітей, тож Елізабет стала ученицею нації[fr], що дозволило їй отримати стипендію на навчання[13].
Розпочала свою кар'єру 1987 року, коли приєдналася до Міністерства устаткування, а потім — до регіонального управління обладнанням Іль-де-Франс 1989 року. На початку 1990-х стала радницею Міністерства національної освіти в Ліонеля Жоспена, потім — у Жака Ланга[en][11].
Після роботи у Sonacotra (перейменована на Adoma 2007 року) 1997 року стала технічною радницею з питань транспорту в адміністрації Ліонеля Жоспена[16], цю посаду обіймала впродовж 5 років і пішла з посади після невдачі Жоспена на президентських виборах 2002 року[17]
У травні 2017 року призначена міністром транспорту в першому уряді Едуара Філіппа, обіймала цю ж посаду в другому уряді Філіппа[27].
Міністр екологічного та інклюзивного переходу
16 липня 2019 року призначена міністром екологічного та інклюзивного переходу, однак, на відміну від двох своїх попередників, статусу державного міністра не мала[28][29].
Міністр праці, розвитку та інтеграції
6 липня 2020 року призначена міністром праці, розвитку та інтеграції в уряді Жана Кастекса[30].
Прем'єр-міністр
16 травня 2022 року Президент Франції призначив її прем'єр-міністром і доручив їй сформувати уряд після того, як раніше цього дня Жан Кастекс подав у відставку з посади прем'єр-міністра[31]. Борн стала другою жінкою на посту прем'єр-міністра після Едіт Крессон, яка обіймала цю посаду з 1991 до 1992 року[32].
20 травня 2022 року президент Емманюель Макрон затвердив склад уряду, сформованого за поданням Борн[33][34].
5 травня 2022 року керівна коаліція опублікувала список 187 своїх кандидатів на парламентських виборах, що відбулись 12 та 19 червня 2022 року, — Борн висувалась на 6 виборчому окрузі департаменту Кальвадос[35]. Здобула 34,32 % голосів у першому турі, випередивши кандадата від NUPES[en] Ное Гошара, який отримав 24,53 %[36]. Перемогла в другому турі, здобувши 52,3 % (проти 47,7 % у Ное Ношара)[37]. Згідно з політичною традицією, заснованою Макроном 2017 року, член уряду, якому не вдалось виграти на парламентських виборах, мусить піти у відставку[38][39]. Двоє новопризначених міністрів та державний секретар втратили свої посади в уряді у зв'язку з поразкою на виборах[39].
Після втрати президентською силою абсолютної більшости на виборах Борн подала у відставку, однак Макрон відмовився її задовольнити[40]. 26 червня Емманюель Макрон доручив їй сформувати уряд[41]. 4 липня Макрон провів перестановки в уряді[42][43].
Приватне життя
30 червня 1989 року одружилась із Олів'є Аліксом, викладачем та інженером, згодом народила сина Натана. За кілька років пара розлучилась[9][44].
