Жорж Бідо

Жорж Бідо
фр. Georges Bidault
Ім'я при народженні	фр. Augustin Georges Bidault[1]
Народився	5 жовтня 1899(1899-10-05)[2][4][…]  Мулен[6][1]
Помер	27 січня 1983(1983-01-27)[2][3][…] (83 роки)  Камбо-ле-Бен[1]
Країна	Франція
Діяльність	політик, дипломат, учасник французького Руху Опору
Alma mater	Lycée Saint-Louis-de-Gonzagued і ліцей дю Паркd
Знання мов	французька[2]
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	ПАРЄ
Посада	депутат Національної асамблеї Франції, president of the Provisional Government of the French Republicd, голова Ради міністрів Франціїd, президент Франції, Прем'єр-міністр Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[7] і French co-prince of Andorrad
Партія	Народно-республіканський рухd і Національний фронт
Конфесія	католицька церква
У шлюбі з	Сюзан Борельd
Нагороди
IMDb	ID 0081122
Медіафайли у Вікісховищі

Жорж Бідо́ (фр. Georges Bidault; нар. 5 жовтня 1899, Мулен, Франція — пом. 26 січня 1983, Камбо-ле-Бен, Франція) — французький політичний та державний діяч. Прем'єр-міністр Франції від 23 червня до 28 листопада 1946 та від 28 жовтня 1949 до 24 червня 1950 року. Фактичний очільник держави в період з 24 червня 1946 по 16 січня 1946.

З 1934 був редактором католицької газети «Об» (фр. Aube — «Світанок»).

У роки Другої світової війни — учасник Руху опору, прихильник генерала де Голля. Один з засновників (1944) і лідерів католицької партії «Народно-республіканський рух» (МРП) (фр. Le Mouvement républicain populaire (MRP)).

Не раз був міністром закордонних справ і главою уряду. Сприяв вступу Франції до «Європейського оборонного співтовариства» та НАТО. 1958 порвав з МРП і організував партію «Християнська демократія Франції».

Своїми діями намагався зміцнити державний лад і колоніальні позиції Франції. Від 1956 року віце-голова колоніалістського «Союзу рятування і оновлення французького Алжиру». Активно сприяв приходу до влади де Голля.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Кривонос Р. А., Денисенко К. Ю. Ж.-О.Бідо // Європейський Союз: економіка, політика, право: енциклопедичний словник / редкол.: В. В. Копійка (голова), О. І. Шнирков (заст. голови), В. І. Муравйов та ін. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. — С. 21.
• Кривонос Р. А.. Бідо Жорж Огюстен // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

• Бідо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.