Кам'янка-Дніпровська

Кам'янка-Дніпровська
Герб Кам'янки-Дніпровської Прапор Кам'янки-Дніпровської
Основні дані
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Василівський район
Засноване	1786 р. як Мала Знам'янка
Статус міста	з 1957 року
Населення	▼ 12 117 (01.01.2022)[1]
Площа	20.65 км²
Густота населення	612 осіб/км²
Поштові індекси	71300—309
Телефонний код	+380-6138
Координати	47°27′46″ пн. ш. 34°25′22″ сх. д. / 47.46278° пн. ш. 34.42278° сх. д. / 47.46278; 34.42278
Висота над рівнем моря	15 м
Водойма	Каховське водосховище, Білозерський лиман, р. Білозерка
Назва мешканців	ка́м'янко-дніпро́вець, ка́м'янко-дніпро́вка, ка́м'янко-дніпро́вці
День міста	21 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Нікополь
До станції	8 км
До обл./респ. центру
- залізницею	84 км
- автошляхами	132 км
До Києва
- залізницею	546 км
- автошляхами	646 км
Міська влада
Адреса	71300, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Каховська, 98
Міський голова	Антоненко Володимир Володимирович
Кам'янка-Дніпровська у Вікісховищі Карта Кам'янка-Дніпровська Кам'янка-Дніпровська

Ка́м'янка-Дніпро́вська — місто в Василівському районі Запорізької області. З березня 2022 року місто окуповане російськими військами.

Засноване 1786 року. Колишні назви — Мала Знам'янка (1786), Кам'янка-на-Дніпрі (1920), Кам'янка-Дніпровська — з 1944 р.

Місто Кам'янка-Дніпровська розташоване на кордоні трьох областей — Запорізької, Херсонської та Дніпропетровської. На території Кам'янсько-Дніпровського району. Знаходиться на лівому березі Каховського водосховища, у місці впадання в нього річки Білозерка, яка біля міста утворює Білозерський лиман. Через місто проходить автомобільна дорога Т 0805.

Зі східного боку розташоване місто Енергодар (Запорізька АЕС), у північному напрямку на протилежному березі Каховського водосховища місто Нікополь (Дніпропетровська область), з яким існує поромна переправа^[2], у західному напрямку, вздовж р. Дніпро за 90 км — м. Нова Каховка, за 200 км м. Херсон. Відстань до облцентру становить 132 км і проходить автошляхом Р37 та E105.

Ландшафт - рівнинний, степовий.

Територія, де розташоване сучасне місто, була заселена в найдавніші часи, про що свідчать залишки поселення доби бронзи (II—І тисячоліття до н. е.).

У першій половині IV століття до н. е. одному з скіфських царів Атею вдалося зосередити в своїх руках верховну владу і утворити на західних кордонах Великої Скіфії у Північному Причорномор'ї велику державу. Страбон писав: «Атей, що воював з Філіппом, сином Амінти, здається, панував над більшістю тутешніх варварів». Столицею царства Атея очевидно було поселення біля міста Кам'янка-Дніпровська і села Велика Знам'янка у Запорізькій області — Кам'янське городище. З боку степу поселення захищалося земляним валом і ровом, з інших сторін були круті дніпровські кручі i Білозерський лиман. Городище було розкопано в 1900 році Д. Я. Сердюковим — місцевим вчителем, а в 30-х і 40-х роках XX століття Б. М. Граковим.

З пам'ятками осілості Кам'янського регіону пов'язані великі кургани могильники — Мамай-гора, Солоха (могила) з групою курганів, Ільїнські, Знам'янські та інші могильники.

Раніше, до спорудження Каховського водоймища, гранітні масиви Приазовської височини поблизу Кам'янки-Дніпровської виходили на поверхню, утворюючи кам'янистий берег. Звідси виникла назва місцевості — Кам'яний Затон і поселення — Кам'янка, яке виникло в останній чверті XVIII століття.

1696 з ініціативи Івана Мазепи та за наказом російського царя Петра І на лівому березі Дніпра була збудована Кам'янозатонська фортеця. Вона повинна була стати опорним пунктом для боротьби проти Османської імперії. Гарнізон фортеці налічував 6 тис. солдатів і офіцерів.

Наприкінці 18 ст. поблизу фортеці виникло с. Кам'янка. Після приєднання Північного Причорномор'я та Криму до Росії потреба у фортеці відпала, тому гарнізон було виведено, а сама фортеця поступово зруйнувалася.

Під час селянської реформи 1861 року в селі, що стало волосним центром, налічувалось 500 дворів, де проживало 2,7 тис. чоловік.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Кам'янської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, Мала Знам'янка (Кам'янка) мешкало 4411 осіб, налічувалось 803 двори, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, лісопильний завод, 2 рибних заводи, 10 лавок, 35 хлібних торгових магазини, 8 колесень, 4 бондарні, 5 майстерень, 3 лісові пристані, 2 постоялих двори, ренський погріб, 2 горілчаних склади, відбувалось 4 ярмарки на рік: сирної неділі, 29 червня, 8 вересня та 6 грудня, базар по понеділках^[3].

Згідно з переписом населення 2001 р. 70,8 % населення міста становили українці, 24,7 % — росіяни, 1,4 % — болгари, 0,6 % — білоруси.^[4]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року^[5]:

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6][7]:

• Консервний завод.
• Елеватор.
• Річний порт.
• Лісництво.
• Комбікормовий завод.
• Молокозавод.
• Рибгосп.

• Управління Пенсійного Фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі [Архівовано 11 червня 2022 у Wayback Machine.]
• НВК.
• Гімназія «Скіфія».^[8]
• Школа Інтернат
• ЗОШ № 3 [Архівовано 22 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Дитячі садки (всього 3).
• Лікарня.
• Будинок культури.
• Будинок дитячої творчості.
• Дитяча музична школа. Заснована в 1957 році.^[9]
• Стадіон.
• Краєзнавчий музей.
• Кам'янсько-Дніпровський районний спортивно-технічний клуб.

Основна стаття — Пам'ятки Кам'янки-Дніпровської

• В 1963 році в місті Кам'янка-Дніпровська у старому міському парку відкрито історико-археологічний музей, у якому знаходиться велика кількість експонатів, зібраних під час археологічних експедицій на Кам'янському городищі та Мамай-Горі. Основу експозиції становить колекція Інокентія Петровича Грязнова (813 експонатів). В даний час експозиція музею розташовується в п'яти залах. Частина будівлі музею — колишня церковна сторожка.
• Пам'яткою світового значення є курганний могильник Мамай-Гора. Тут розташовані об'єкти: комплекс археологічних пам'яток Мамай-Гора, три поселення Скіфського часу. Щороку ця територія дає нові археологічні знахідки. Виявлені тут стародавні матеріали датуються епохою неоліту. На курганному могильнику досліджено 180 насипів. Загальна кількість поховань — понад 500. Встановлено, що могильник був створений в епоху ранньої бронзи та продовжував функціонувати майже до епохи середньовіччя^[10]

• Василенко Роман Петрович (* 1969) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Хорошун Сергій Григорович (1970—2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Валерій Самохін (1947-2015) футболіст у 1972-75 грав у складі київського Динамо.

• Є. М. Скляренко. Кам'янка-Дніпровська [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 68. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• О. І. Котова. Кам'янка-Дніпровська [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Кам'янка-Дніпровська — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [Архівовано 11 листопада 2012 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
• АМУ
• Облікова картка на вебсайті ВРУ
• Банк даних Державної служби статистики України [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
• Cities & towns of Ukraine [Архівовано 28 липня 2013 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)
• Кам'янсько-дніпровська міська громада [Архівовано 23 грудня 2019 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.