Кара-Даг крим. Qara dağ, Къара дагъ
«Чорна гора»
Гора Кара-Даг
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Є частиною	Кримські гори
Геологія	Вулканічні породи, мінерали
Період	120—160 млн років тому
Гороутворення	Вулканічне виверження
Довжина	8 км
Найвища точка	гора Свята
- координати	44°55′55″ пн. ш. 35°13′44″ сх. д. / 44.93194° пн. ш. 35.22889° сх. д. / 44.93194; 35.22889
- висота	576 м
Розташування	Східна частина Головного пасма Кримських гір
Кара-Даг у Вікісховищі

Карада́г, або Кара́-Да́г, (крим. Qaradağ) — гірський масив у Кримських горах. Назва в перекладі з кримськотатарської означає «Чорна гора». Стародавній згаслий вулкан, що діяв 120—160 млн років тому. Єдиний древній вулкан, що зберігся в Східній Європі та Україні^[1]. Розміщений на території Феодосійської міськради.

Найвища вершина — гора Свята (576 м), за радянських часів називалася просто Карадаг. Хребти й вершини мають кримськотатарські назви: Коба-Топе (крим. Qoba Töpe — вершина з печерами), Сюрю-Кая (крим. Süyrü Qaya — Гостра скеля). Є ущелина Гяур-Бах (крим. Gâvur Bağ — Сад невірних), джерело Гяур-Чешме (крим. Gâvur Çeşme — Джерело невірних). На Карадазі доктор медицини Терентій Вяземський (1857—1914) заснував Карадазьку біологічну станцію. На базі станції 1979 року був створений Карадазький природний заповідник. Займає площу 22 км² від Коктебеля до селищ Щебетовка та Курортне.

Карадаг — музей мінералів просто неба: знайдено понад сто мінералів та їхніх різновидів, зокрема й напівкоштовні сердолік, халцедон, агат, яшму^[2].

Основні гірські породи, що складають масив Кара-Даг, мають вулканічне походження: кератофіри, частково альбітизований порфірит, порфірит, андезит, базальт.

Серед мінералів, що трапляються на Кара-Дазі, дуже популярні численні різновиди кварцу — власне кварц (у вигляді невеликих, але інколи добре прозорих кристалів у тріщинах і жеодах), халцедон, агат (часто неповторних, притаманних тільки цьому місцю, забарвлень і малюнків), опал, сердоліки різних відтінків, аметисти, цитрини, кварцово-халцедоновий онікс, яшма (яшмами на Карадазі називають дуже подібні до яшми різновиди халцедону — яшмоїди). Деякі рідкісні види яшм Карадагу за своїми художньо-декоративним якостям не поступаються уральським. Є тут типові для вулканічних масивів пластинчасті мінерали з групи цеолітів — гейландит і стильбіт, а також радіально-променисті зірчасті зростки голчастих цеолітів натроліту і мезоліту. Крім того, в пустотах мигдалин трапляються кристали анальциму й апофіліту.

• 
  Золоті ворота
• 
  Скеля Іван-розбійник
• 
  Схили Карадагу утворюють славетний «Профіль М. Волошина»
• 
  Одна з вершин Кара-Дагу
• 
  Вид на Кара-Даг з Чорного моря
• 
  Схід сонця
• 
  Ущелина

• Карадазький природний заповідник
• Карадазька біостанція

• Аполлонівський палеовулкан

• http://koktebel.net/content.php?content.99 [Архівовано 12 квітня 2008 у Wayback Machine.]
• https://web.archive.org/web/20060706170554/http://koktebel.com.ua/About_Karadag.html
• http://travel.kyiv.org/crimea/karadah/ [Архівовано 9 липня 2006 у Wayback Machine.]
• http://krim.biz.ua/geologija_karadag.html [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Кара-Даг — чорна гора Архівовано / Легенда Криму // Міфи та легенди світу українською мовою

• Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.