Крім рідної сербської, він також володіє англійською, японською, китайською, російською та французькою мовами.[6][7]
Фінансова кар'єра
Після закінчення навчання працював у Сполучених Штатах на Волл-стріт, а також у Парижі та Токіо. До приходу в політику Спаїч також працював у Goldman Sachs, глобальній банківській групі, що займається інвестиційно-банківськими послугами, торгівлею цінними паперами та іншими фінансовими послугами, переважно для інституційних клієнтів[6][8]. Він також був партнером венчурного фонду в Сінгапурі[9] Das Capital SG[10].
Політична кар'єра
Парламентські вибори 2020 року
Спаїч розпочав свою політичну кар'єру як безпартійний політик і під час парламентських виборів у 2020 році був членом експертної групи Здравко Кривокапича. Спаїч заявив, що було кілька причин для його повернення до Чорногорії, але головною з них було ухвалення спірного Закону про свободу віросповідання, і що закон показує, скільки проблем накопичилося в чорногорській системі. Він додав, що поки ситуація не покращиться, він не «переїде» з Чорногорії та що жоден інвестор не повірить у державу, де існує така інституція, як Сербська православна церква (СПЦ), яка існує вже вісім століть і якій довіряє більшість громадян Чорногорії, в той час її власність конфіскується урядом.[9] Під час релігійної кризи брав участь у лобіюванні в США інтересів Сербської православної церкви та сербів Чорногорії[11].
Міністр фінансів і соціального забезпечення
Спаїч склав присягу як міністр фінансів та соціального забезпечення 4 грудня 2020 року та працював під керівництвом прем'єр-міністра Здравко Кривокапича[5]. Під час свого терміну Спаїч та міністр економіки Яков Мілатович представили та реалізували суперечливу програму економічних реформ «Європа зараз»[12]. Після парламентської кризи прем'єр-міністр Кривокапич оголосив, що він подав ініціативу до парламенту Чорногорії щодо усунення віце-прем'єр-міністра Дрітана Абазовича та запропонував, щоб Спаїч замінив його на посаді віце-прем'єр-міністра[13].
Європа зараз
У 2022 році Спаїч і Мілатович заснували політичну партію «Європа зараз!», де Спаїч став президентом, а Мілатович — заступником президента. «Європа зараз!» брала участь у місцевих виборах 2022 року[14].
Спаїч намагався балотуватися в президенти Чорногорії на президентських виборах 2023 року, але його кандидатуру відхилила Державна виборча комісія, оскільки виявилося, що він має подвійне громадянство Сербії та Чорногорії[15]. Після цього відкриття він заявив, що став громадянином Сербії у 2009 році та що процес відмови від сербського громадянства все ще триває[16]. Пізніше він заявив, що прийняв громадянство Сербії, щоб мати можливість подорожувати до Японії без візи[17]. Замість нього Мілатович балотувався як кандидат від партії[18] і в підсумку переміг чинного президента Міло Джукановича у другому турі, набравши 58,88 % голосів виборців[19].
Після президентських виборів Спаїч заявив, що готовий взяти на себе відповідальність і стати першим номером «Європи зараз» на парламентських виборах 2023 року[20].26 квітня було підтверджено, що Спаїч очолить виборчий список «Європи зараз»[21]. Під час виборчої кампанії прем'єр-міністр Дрітан Абазович і міністр внутрішніх справ Філіп Аджич звинуватили Спаїча у зв'язках із південнокорейським розробником криптовалюти До Квоном, якого заарештували в Чорногорії в березні 2023 року[22] За словами Абазовича, До Квон надіслав листа з в'язниці Абазовичу, Аджичу, міністру юстиції Марко Ковачу та головному прокурору Володимиру Нововічу, в якому повідомляв їх про свої зв'язки зі Спаїчем[23]. «Європа зараз» відкинула звинувачення проти Спаїча і заявила, що До Квон підписав лист за наказом Абазовича[24]. «Європа зараз» набрала близько 25 % голосів виборців на парламентських виборах, отримавши найбільшу кількість місць у парламенті Чорногорії[25]. Після виборів До Квон заперечив, що він будь-коли фінансово підтримував Спаїча[26]. Очікується, що Спаїч стане наступним прем'єр-міністром Чорногорії[27].
Політичні позиції
Зовнішня політика
Спаїч підтримує вступ Чорногорії до Європейського Союзу, проте також вважає, що західні політики «не зацікавлені в Чорногорії»[28]. Він заявив, що вступ до НАТО є «хорошим кроком для Чорногорії», але він буде проти розміщення чорногорських солдатів у країнах Балтії[29]. Спаїч засудив російське вторгнення в Україну, яке він вважає агресією, і висловився за введення санкцій проти Росії, хоча вважає, що санкції лише «зміцнять Москву на її шляху»[30]. Спаїч виступає проти пропозицій Чорногорії скасувати визнання незалежності Косова, заявляючи, що вважає це «однією з тем, що стоять за нами»[31]. Він виступає за тісніші відносини між Чорногорією та Сербією[32].