Гаральд V
Гаральд V (норв. Harald V; нар. 21 лютого 1937) — чинний король Норвегії з 17 січня 1991 року. Походить з династії Глюксбургів. Вступив на престол після смерті батька, Олафа V. ЖиттєписНародився 21 лютого 1937 року в королівській резиденції Скаугум, у 15 милях на південний захід від Осло. Став першим принцом, що народився в Норвегії з 1370 року. Мав старших сестер: Раґнхільд та Астрід. Перші три роки життя провів у Скаугумі. Після німецького вторгнення 1940 року разом із матір'ю та сестрами потрапив до Швеції, а згодом — до США. Там прихистком родини стала садиба Пуке Гілл біля Вашингтону. Дід Гаральда, Гокон VII, і батько, кронпринц Улаф, під час війни проживали у Лондоні, очолюючи уряд у вигнанні. Іноді кронпринц навідував сім'ю в США. На свята норвезьку родину запрошували до себе президент Франклін Рузвельт і його дружина.[1] 1945 року принц повернувся до Норвегії та вступив до Університету Осло (з 1955), згодом продовжив навчання у військовій академії. З 1960 вчився в Оксфорді. 1968 року одружився з жінкою не дворянського походження, Сонею Гаральдсен, має від неї двох дітей — принцесу Марту Луїзу та кронпринца Гокона, спадкоємця престолу. Захоплюється вітрильним спортом і неодноразово брав (як і його батько) участь у чемпіонатах світу (золота медаль у складі команди — 1987), Європи та Олімпійських іграх (1964, 1968 і 1972). 1964 року ніс норвезький прапор на Олімпійських іграх в Токіо. На відміну від батька Олафа V, який у 1928 в Амстердамі став олімпійським чемпіоном, Гаральд не піднімався на Олімпійських іграх вище 8-го місця, зате досяг успіху на чемпіонатах світу та Європи. 2005 року, вже будучи королем (через два місяці після операції на серці), переміг зі своєю командою на європейських змаганнях у Швеції, у 68-річному віці. У 2003—2005 роках король важко хворів, переніс дві операції — видалення ракової пухлини та аортокоронарного шунтування. На той час кронпринц Гокон виконував обов'язки регента. У жовтні 2020 року був госпіталізований через утруднене дихання. Йому зробили операцію із заміни серцевого клапана.[2] У січні 2022 року йому зробили операцію на нозі.[2][3] У березні 2022 року здав позитивний тест на Covid-19.[2][3] У грудні 2022 року потрапив до лікарні через інфекцію і лікувався внутрішньовенними антибіотиками.[2] У травні 2023 госпіталізований через неназвану інфекцію.[2] Є главою Норвезької протестантської церкви. Головнокомандувач Збройних сил Норвегії; має звання генерала та адмірала. Родинне деревоДив. такожПримітки
Посилання
|