|
Сіґурд II Мунн
Сіґурд II Мунн (1133—1155) — король Норвегії з 1136 до 1155 року. Походив із династії Інґлінґів. Мав прізвисько «Мунн», тобто «Рот». ЖиттєписСин Гаральда IV, короля Норвегії, та Тори Ґуттормсдотер, королівської коханки. Був досить малим, коли його батька було вбито у 1136 році. Фактично інтереси Інґе став захищати його дід, впливовий аристократ східної Норвегії. У цьому році на тінгу в ейратінгі Сіґурда оголошено новим королем. Після цього об'єднався з іншими опікунами принців Маґнуса та Інґе Гаральдсонів. Разом вони виступили проти короля Маґнуса IV та претендента на корону Сіґурда Слембе. Вирішальні битви відбулися 12 листопада 1139 року — в морській битві при Ґольменгра поблизу Осло був розбитий і загинув Маґнус IV, а на суходолі також зазнав поразки й був вбитий Сіґурд Слембе. Після цього тривало правління трьох братів — Інґе I, Сіґурда II, Маґнуса. У 1142 частину влади було надано ще одному синові Гаральда IV — Ейнстейну, який повернувся із Шотландії. У 1145 році помирає Маґнус. Втім до 1155 року відносини між братами були мирними з огляду на те, що фактично керували країною їх опікуни. За цей час у 1152 році під час візиту до Норвегії папського легата Ніколас Бреспіра було впроваджено архієпископство у Нідаросі (сучасний Тронгейм). 6 лютого 1155 спалахнув конфлікт у м. Берген поміж Інґе I та Сіґурдом II, під час якого останнього було вбито. Боротьбу проти Інґе продовжили сини Сіґурда II. РодинаНе був одружений. Діти від різних коханок:
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||
