Гокон V Маґнуссон

Гокон V Маґнуссон
давньоскан. Hákon V Magnússon
Народився	10 квітня 1270(1270-04-10)  Тенсберг, Вестфолл, Естланн, Норвегія
Помер	8 травня 1319(1319-05-08)[1][2] (49 років)  Тенсберг, Вестфолл, Естланн, Норвегія
Поховання	Церква святої Марії (Осло)d
Країна	Норвегія
Посада	Король Норвегії
Рід	Інґлінґи
Батько	Магнус VI
Мати	Інґеборґ Еріксдаттерd
Брати, сестри	Ейрік II
У шлюбі з	Євфимія Рюґенd і Isabelle de Joignyd
Діти	Інґеборґа Норвезька і Аґнес Гааконсдаттерd[3]
Медіафайли у Вікісховищі

Гокон V Маґнуссон (давньоскан. Hákon V Magnússon; нар. 10 квітня 1270 — пом. 8 травня 1319) — король Норвегії з 1299 до 1319 року. Походив з династії Інґлінґів.

Був сином Маґнуса VI, короля Норвегії, та Інґеборґи Естрідсен. Про молоді роки Гокона мало відомостей. Став правити після свого брата Ейріка II.

У листопаді 1299 був коронованих в Осло на короля Норвегії.

Він продовжив політику на зміцнення Норвегії. Було побудовано фортеці Акершус та Богус неподалік від Осло. У 1314 році Гокон V остаточно переніс столицю держави до Осло.

Разом з тим він проводив зовнішню політику, спрямовану на встановлення мирних стосунків із сусідами — Швецією та Данією. Гокон V продовжував війну з Данією, втім у 1309 році зумів укласти вигідний договір з цім королівством. Свою доньку видав за Еріка Фолькунґа, брата Бірґера I, короля Швеції.

Король Норвегії уклав союзницьку угоду з Робертом I, королем Шотландії, й допомагав йому у боротьбі з Англією.

Після смерті Гокона V корону Норвегії успадкував його онук — Магнус Фолькунг. Після Гокона V Норвегія фактично втратила незалежність до 1905 року і перебувала у складі Швеції або Данії.

Перша дружина — Євфімія (1270—1312), донька Ґюнтера Рюґенського, графа Арнштейна. Діти:

• Інґеборґа (1301—1361), дружина Еріка Фолькунґа, герцога Седерманладського

Коханка (ім'я невідоме). Діти:

• Аґнес (1290—1319), дружина Гавтора Янсона, норвезького аристократа

• Helle, Knut (1964) Norge blir en stat, 1130—1319 (Universitetsforlaget) ISBN 82-00-01323-5