|
Філіпп I Сімонссон
Філіпп I Сімонссон (норв. Filippus Simonsson; д/н — 1217) — король Норвегії (1207—1217). Голова партії баглерів. БіографіяСин Сімона Карсона, норвезького аристократа, та Маргарет Арнодотір. Через маму Пилип родичався з королем норвезьким Гаральдом I та з шведськими королями з династії Стенкілів. Його батько був прихильником короля Маґнуса V, після поразки останнього втік до Данії. Тут вже Філіпп приєднався до претендента Ерлінґа I, який у 1204 році при підтримці данського короля Вальдемара II висадився у Норвегії. За надані послуги Пилип отримав від Ерлінґа I титул ярла. Пилип незабаром висунувся у лідери партії баглерів. Після смерті короля Ерлінґа I більша частина баглерів підтримали пропозицію Ніколаса, єпископа Осло, обрати Філіппа новим королем Норвегії. Це відбулося на тінзі у Сарпсборзі. Пилип I розпочав активну війну проти короля Інге III. У 1207—1208 роках точилася війна за східну Норвегію. Врешті-решт було укладено мир, за яким Філіпп I повинен був зректися королівського титулу й використовувати власну печатку. Проте Пилип продовжував титулувати себе королем та протидіяти Інґе III. Це тривало до смерті Інґе III у 1217 році. Пилип I вирішив використати цей факт для захоплення влади, але вже восени цього ж року раптово помер. Сім'я
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||
