Список балто-слов'янських мов

Це балто-слов’янські мови, які класифікуються за підгрупами, включаючи кількість мовців.

• Латвійська, 1,75 мільйона мовців (2015)
• Латґальська, 200 000 мовців (2009)^[a]
• Литовська, 3 мільйони мовців (2012)

• Польська, 55 мільйонів мовців (2010)
• Кашубська^[a]
• Чеська, 10,6 мільйонів мовців (2012)
• Словацька, 5,2 мільйона мовців (2011–12)
• Лужицька, бл. 50 000 мовців (тощо)

• Російська, 150 мільйонів мовців (2010), 260 мільйонів, включаючи L2 (2012)
• Українська, 45 мільйонів мовців (2007)
• Білоруська, 3,2 мільйона мовців (2009)
• Русинська^[a]

• Сербохорватська, 21 мільйон мовців (тощо), включно з людьми, які говорять другою мовою
  • Боснійський, хорватський, сербський та чорногорський стандарти з діалектними відмінностями
• Болгарська, 9 мільйонів (2005–12)
• Словенська, 2,5 мільйона мовців (2010)
• Македонська, 1,4–3,5 мільйона мовців (1986–2011)
• Церковнослов'янська (літургійна)

• Прабалто-слов’янська мова

• Праслов’янська
• Старослов'янська, літургійна
• Кнаанська, єврейська мова
• Давньоновгородська
• Давньопсковська
• Давньоруська, розвинулась у сучасні східнослов’янські мови
• Руська
• Моравська
• Словінцька
• Ляська
• Полабська
• Поморська мова, як живий діалект залишився лише в кашубській мові
• Південнослов'янські діалекти, які використовувалися в середньовічній Греції

• Куршська
• Старопрусська
• Галіндська
• Галядська^[1][1]
• Селонська
• Скальвська
• Земгальська
• Ятвязька

1. ↑ ^{а б} Dini, P.U. (2000). Baltų kalbos. Lyginamoji istorija. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. с. 61. ISBN 5-420-01444-0.

• Slavic languages. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 21 травня 2016.