Європейська економічна зонаЄвропе́йська економі́чна зо́на (ЄЕЗ) або Європе́йський економі́чний про́стір (ЄЕП) (англ. European Economic Area) — зона вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили, що включає в себе країни Європейського Союзу і країни Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), крім Швейцарії. ЄЕЗ не поширюється на риболовлю та сільське господарство. Європейська економічна зона (ЄЕЗ) набула чинності 1 січня 1994 (підписана 1992 року). ЄЕЗ ґрунтується на тих самих «чотирьох свободах», що й Європейське співтовариство: вільне пересування товарів, осіб, послуг і капіталу між країнами ЄЕЗ. Таким чином, країни ЄАВТ, що входять до ЄЕЗ, мають режим вільної торгівлі з Європейським Союзом. Це дозволяє країнам – учасницям ЄАВТ брати участь в єдиному європейському ринку без вступу до ЄС (Ісландія, Норвегія та Ліхтенштейн). Зокрема, акти, що ухвалюються Європейським Союзом для регулювання єдиного європейського ринку, поширюються також і на Ісландію, Норвегію та Ліхтенштейн. У актах ЄС, що мають стосунок до ЄЕЗ, після назви робиться примітка, що цей акт стосується Європейської економічної зони. Згідно з угодою, країни ЄАВТ — ЄЕЗ (Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) запроваджують до національних законодавств правовий доробок Спільноти в усіх галузях, на які поширюється ЄЕЗ. В органах ухвалювання рішень ЄС Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн мають лише дорадчий голос; вони беруть участь у фінансуванні структурних фондів ЄС. Керівним органом Європейської Економічної Зони є Рада, що збирається двічі на рік. Таким чином, у рамках Митного союзу, Європейської економічної зони та Європейської асоціації вільної торгівлі відбуваються процеси, спрямовані на торговельну інтеграцію країн-учасниць. Відповідно до угоди про Європейську Економічну Зону, розширення ЄС потягло за собою і розширення Європейської Економічної Зони. Таким чином, наразі європейська економічна зона охоплює 30 країн. ЧлениКраїни-члени Європейської економічної зони: Назви
ПосиланняДив. такожДжерела
Література
|