|
Вінченцо Гверіні
Вінченцо Гверіні (італ. Vincenzo Guerini, нар. 30 жовтня 1953, Сареццо) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника за «Брешію», «Фіорентину», а також національну збірну Італії. Був змушений завершити ігрову кар'єру через травми, отримані внаслідок ДТП. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Клубна кар'єраНародився 30 жовтня 1953 року в місті Сареццо. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Коффеа Вірле» та «Брешія». У 17-річному віці дебютував у складі головної команди «Брешії» у Серії B, де протягом 1971–1973 років взяв участь у 34 матчах чемпіонату, забивши шість голів. 1973 року перейшов до «Фіорентини», де попри юний вік почав отримувати регулярну ігрову практику на рівні Серії A. 1975 року став у складі «фіалок» володарем Кубка Італії, забивши один із голів своєї команди у фінальній грі турніру. Був змушений завершити ігрову кар'єру у 22 роки після ДТП, у якій ледве залишився живим, проте зазнав складних ушкоджень. Виступи за збірну1974 року провів свою єдину офіційну гру у складі національної збірної Італії. Кар'єра тренераПісля змушеного завершення кар'єри у 22 роки залишився у структурі «Фіорентині», отримавши позицію тренера дитячих команд. Протягом 1979–1983 років працював вже з молодіжною командою клубу. Після виграшу з молодіжним складом «фіалок» молодіжного чемпіонату Італії у 1983 році отримав запрошення очолити головну команду «Емполі» і у неповні 30 років дебютував як головний тренер команди Серії B. В сезоні 1975/76 дебютував вже як тренер команди найвищого італійського дивізіону, очоливши «Пізу», з якою пропрацював протягом одного року. Команда стала переможцем тогорічного розіграшу Кубка Мітропи, проте не змогла зберегти місце в Серії A, і тренер її залишив. Згодом протягом 1986–1989 років по сезону пропрацював у «Болоньї», «Катандзаро» і «Брешії», після чого отримав пропозицію очолити тренерський штаб «Анкони». На чолі цієї команди з третьої спроби зумів вивести її до найвищого італійського дивізіону, що дозволило «Анконі» у сезоні 1992/93 дебютувати в Серії A. Щоправда в еліті італійського футболу вона протрималася лише один сезон, утім 1994 року, вже як представник Серії B, ледь не створила сенсацію у національному кубку, сягнувши фіналу тогорічного його розіграшу, де утримала нічию у першій грі, проте розгромно поступилася «Сампдорії» у матчі-відповіді. На хвилі цього успіху у серпні 1994 року був запрошений очолити тренерський штаб «Наполі», проте був звільнений вже після шести ігор, в яких було здобуто лише одну перемогу. У подальшому працював ще з низкою команд третього і другого італійських дивізіонів. У сезоні 1997/98 знову працював у найвищій італійській лізі на чолі «П'яченци», а 2002 року протягом декількох турів очолював команду грецького клубу «Панахаїкі». 2011 року отримав адміністративну посаду у «Фіорентині», а протягом останніх турів сезону 2011/12 після звільнення Деліо Россі виконував обов'язки головного тренера її команди. Статистика виступівСтатистика клубних виступів
Статистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну —
 Італія
Титули і досягненняЯк гравця
Як тренера
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
