Еміліо Джино Сегре

Еміліо Джино Сегре
Еміліо Джино Сегре
італ. Emilio Gino Segrè
Ім'я при народженні	італ. Emilio Gino Segrè
Народився	1 лютого 1905; Тіволі, Королівство Італія
Помер	22 квітня 1989 (84 роки); Лафаєтт, Контра-Коста, Каліфорнія, США; ·інфаркт міокарда
Поховання	Lafayette Cemeteryd
Місце проживання	США
Країна	Італія, США
Національність	євреї
Діяльність	фізик, викладач університету, фізик-ядерник, письменник
Alma mater	Римський університет
Галузь	фізика
Заклад	Університет Каліфорнії
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Науковий керівник	Енріко Фермі
Аспіранти, докторанти	Henry Stappd
Членство	Гайдельберзька академія наук ; Американська академія мистецтв і наук ; Американське фізичне товариство ; Національна академія наук Італіїd ; Міжнародна академія історії науки ; Національна академія наук США ; Академія витончених мистецтвd
Відомий завдяки:	відкриття антипротона
Брати, сестри	Angelo Segrèd
У шлюбі з	Elfriede Spirod
Діти	Claudio Segrèd
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1958) August Wilhelm von Hofmann Medald (1953) премія пам'яті Ріхтмаєра (1957) член Американського фізичного товариства[d]
Автограф
	Еміліо Джино Сегре у Вікісховищі

Еміліо Джино Сегре (італ. Emilio Gino Segrè; 1 лютого 1905, Тіволі, Італія — 22 квітня 1989, Лафаєтт, штат Каліфорнія, США) — італо-американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1959 р. «за відкриття антипротона» (разом з Оуеном Чемберленом).

Біографія

Еміліо Сегре народився 1 лютого 1905 р. у Тіволі (Італія) неподалік від Рима в сім'ї промисловця. Навчався в початковій школі Тіволі, в римському ліцеї Маміані (1922), потім — на інженерному факультеті Римського університету. На захоплення Сегре фізикою вплинув його викладач Енріко Фермі. Викладач та студент стають друзями і колегами. Докторську дисертацію Сегре захищає 1928 р. під керівництвом Фермі. Прослуживши чотири роки в італійській армії артилерійським офіцером, Сегре повертається до Римського університету на посаду інструктора з фізики. Отримавши стипендію Рокфеллерівського фонду, працював з Отто Штерном у Гамбурзі, з Пітером Зееманом в Амстердамі. Потім стає ад'юнкт-професором на кафедрі Фермі. У складі його групи 1934 р. брав участь у відкритті явища уповільнення нейтронів. 1936 р. Сегре призначають деканом фізичного факультету Університету Палермо. Цього ж року він їде до США, де працює на циклотроні Каліфорнійського університету (Берклі). Разом з колегами відкрив новий хімічний елемент технецій (1937), який у природному вигляді на Землі не існує, але був виявлений методом спектроскопічного аналізу на зірках. 1940 р. Сегре з групою співпрацівників відкрив астат і плутоній-239. Антисемітські закони італійського уряду змушують Сегре, єврея за національністю і давнішнього противника фашистського режиму, залишитися в США. 1944 р. він отримує американське громадянство. Під час Другої світової війни Сегре був начальником групи в Лос-Аламоській лабораторії Мангеттенського проєкту (секретній організації, що створювала атомну бомбу). Після війни повертається до Берклі і як повний (дійсний) професор продовжує дослідження з фізики елементарних частинок. На початку 50-х рр. починає співпрацювати з Оуеном Чемберленом. Вони намагаються знайти антипротон, існування якого передбачалося теоретично. 1955 р. учені оголосили, що існування антипротонів підтверджено експериментально. Нобелівської премії 1959 р. Сегре і Чемберлен були удостоєні «за відкриття антипротона». Сегре продовжував дослідження у Берклі до відставки 1972 р. Через два роки його було призначено на посаду професора ядерної фізики, а 1975 р. — заслуженого професора Римського університету.

Помер Е. Серге 22 квітня 1989 р.

Популяризатор науки

Еміліо Сегре був не тільки видатним фізиком, але й талановитим популяризатором науки. Його перу належить ряд науково-популярних книг з фізики елементарних частинок, покликані привернути до цієї галузі фізики молодих людей.

Приватне життя

1936 р. Сегре одружився з Ельфрідою Спіро. Подружжя мало сина і двох дочок. Після смерті дружини одружився з Розою Мінес. Він був пристрасним рибалкою і альпіністом.

Нагороди та звання

Сегре удостоєний медалі Августа Вільгельма фон Гофмана Німецького хімічного товариства (1958) та премії Станіслава Канніццаро Італійської національної академії наук (1958), а також інших нагород. Він був членом американської Національної академії наук, Італійської національної академії наук, Американського філософського товариства, Американського та Італійського фізичних товариств, Американської академії наук і мистецтв, Індійської академії наук, Гейдельберзької академії наук, Уругвайського наукового товариства і Національної академії наук Перу. Йому були присвоєні почесні вчені ступені університетами Палермо, Сан-Марко (Ліма) і Тель-Авіва, коледжем Густава Адольфа.

Бібліографія

Экспериментальная ядерная физика, тт. 1-3. Под ред. Э.Сегре. М., 1955—1961 (рос.)
Экспериментальная ядерная физика. Под ред. Э.Сегре, тт. 1-3. М., 1955—1961 (рос.)
Сегре Э. Антипротоны. М., 1957 (рос.)
Сегре Э. Энрико Ферми — физик. М., 1973 (рос.)